Вікіпедія

Шифрін Едуард Володимирович

(Перенаправлено з Шифрін Едуард)

Едуа́рд Володи́мирович Шифрі́н (англ. Eduard Shifrin) — підприємець, мультимільйонер[3] єврейського походження, бізнес-партнер Алекса Шнайдера та колишній співвласник металургійного гіганта «Запоріжсталь»[4]. Після початку першої фази війни Росії проти України у Криму та на Донбасі згідно указу президента РФ Владіміра Путіна у 2016 році Едуард Шифрін та його донька Софія Роза отримали російське громадянство[5]. У 2018 році у Москві видав російською мовою книгу «Від нескінченності до людини. Базові ідеї кабали у рамках теорії інформації та квантової фізики» з передмовою головного рабина Російської Федерації Берла Лазара[6].

Шифрін Едуард Володимирович
Народився 1960(1960)
Дніпропетровськ, Україна
Громадянство Велика Британія Велика Британія, Ізраїль Ізраїль
Національність Єврей
Місце проживання Лондон
Діяльність підприємець, письменник
Alma mater Національний дослідницький технологічний університет «МІСС»d
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Знання мов російська і англійська
У шлюбі з Ольга[1]
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки
Кандидат технічних наук[2]
Сайт jpost.com/kabbalah

Життєпис ред.

Народився 1960 року в Дніпропетровську. 1993 року зайнявся бізнесом[7]. У минулому вів бізнес у 34 країнах світу[1][8]. Всього за 8 років увійшов до числа найзаможніших людей планети[1]. По стану на 2023 рік в листах "Форбс" відсутній.[9] Час від часу проживає у Монако та Лондоні[10], кілька років жив у Росії. У 2020 році покинув Росію назавжди. Бізнесу в Росії не має.


Освіта і початок кар'єри ред.

Закінчив школу з поглибленим вивченням фізики[1]. Був переможцем республіканських олімпіад з фізики в 1976-77 роках. Після закінчення школи в 1977 році вступив до Московського інституту сталі і сплавів[10]на фізико-хімічний факультет, який закінчив у 1983 році. [11]. Після закінчення інституту отримав розподіл[10] на один з гігантів радянської металургії — запорізький завод «Дніпроспецсталь», де працював протягом 10 років.

Трудову діяльність починав помічником майстра цеху. Був начальником цеху[2]. В 90-х роках починає торгувати металом. Працював на гонконгівську торговельну фірму[12][13]. Познайомився з Алексом Шнайдером, який мав у Торонто трейдерську компанію «Транс Ресурсез НВ». Шнайдер вирішив звернути увагу на вітчизняну металургійну промисловість, що прийшла в занепад[1]. 1994 року партнери заснували офшорну компанію «Мідланд Ресурсез», яка стала одним з найбільших продавців продукції «Запоріжсталі» — четвертого за величиною сталеливарного заводу України[14]. У 1999 році взяв участь у приватизації «Запоріжсталі» і став одним з основних її акціонерів [10]. [14].

Керівні посади ред.

З 2004 по 2012 рік [10] року — голова наглядової ради ВАТ «Запоріжсталь».[15]


Шифрін є співзасновником «Midland Group», холдингової компанії з головним офісом в Гернсі. Компанія починала з того, що купувала російське вугілля, віддавала українським сталеливарним компаніям, а натомість забирала готову сталь. До 2001 року зароблені кошти дозволили їй придбати кілька металургійних заводів, у тому числі й Запоріжсталь[1][12]. Сфера інтересів компанії: сталь («Запоріжсталь»), судноплавство, нерухомість, сільське господарство, компанія володіла однією з команд «Формули-1» «Midland F1 Racing».

Група мала в Росії проекти житлової і готельної нерухомості, серед яких бізнес-центри на Арбаті «Midland Plaza», «Diamond Hall» на Олімпійському проспекті, «Південний порт» поруч з метро «Кожуховська». «Midland Group» також недовго належала частка в «Русспецсталі[16][17]».

В 2008 році світова економічна криза вдарила по активах групи, у зв'язку з чим група починає розпродаж активів: нерухомості, російських металургійних активів. В 2010 році продає головний актив компанії - Комбінат "Запоріжсталь" і усі пов'язані з ним активи.[18] Після цього починається розподіл активів між Шифріним та Шнайдером, який остаточно завершується в 2017 році після того, як співвласники бізнесу завершили судовий процес підписанням мирової угоди.[19] В результаті розподілу Шифрін отримує декілька об'єктів московської нерухомості, які добудовує і продає, після чого в 2020 році остаточно покидає Росію. Після початку повномасштабних військових дій між Росією та Україною у 2022 році Шифрін подав заяву до російського посольства, в якій засудив агресію Росії та заявив про скасування свого російського громадянства.[20] В своїх публікаціях в Jerusalem Post засуджує російську агресію проти України та особисто Путіна. [21][22]

Благодійність ред.

Здійснює активне фінансове сприяння в реалізації общинних програм[2].

В 2003-5 роках фінансував реконструкцію найстаршої синагоги Києва та Єврейський освітній центр, присвячений пам'яті його покійного батька.[23] Був також одним з спонсорів реконструкції синагог в Запоріжжі, Москві та Волгограді.[24]

В минуломуВіце-президент Єврейської Конфедерації України[7]

Обіймав посаду регіонального віце-президента World Jewish Congress.[24][25] Після початку повномасштабної агресії Росії проти України в 2022 році Шифрін та члени його родини перераховували кошти українським організаціям на допомогу людям в зонах бойових дій та зонах ризику.[26] включно з Британською World Jewish Relief.[27] Нагороджений медаллю "Хрест Свободи" Православної Церкви України.[28]

Регалії ред.

Кар'єра письменника ред.

В 2006 році разом із своїм батьком і групою авторів видає книгу "Теорія металургійних процесів".

В 2018 році книга Шифріна "Від нескінченності до Людини: Базові ідеї Каббали в рамках теорії інформації та квантової фізики" була опублікована російською, а в 2019 році - англійською мовами.[29]

В 2019 році побачила світ його дитяча книга Travels with Sushi in the Land of the Mind .[30] В 2020 році книга стала Фаворитом премії незалежної преси в розділі "Художня література для неповнолітніх".[31]

Головний спонсор Jewish Book Week в Великобританії.[32]

Шифрін є автором теорії "Каббала Інформації". Регулярно публікує статті на цю тему в The Jerusalem Post.[33]

Сім'я ред.

  • Одружений, має трьох дітей.


Посилання ред.

  1. ↑ а б в г д е Архівована копія. Архів оригіналу за 2 червня 2023. Процитовано 2 червня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ а б в г д (рос.) Шифрин Эдуард [Архівовано 2009-04-16 у Wayback Machine.] jewukr.org
  3. ↑ Официальный интернет-портал правовой информации. publication.pravo.gov.ru. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  4. ↑ Новый русский. Как Эдуард Шифрин, заработав $1 млрд на украинской стали, занялся девелопментом в России. «Форбс». 20 лютого 2017. Процитовано 24 грудня 2023.
  5. ↑ Путін надав громадянство РФ мільярдерові з України. «Лівий берег». 27 жовтня 2016. Процитовано 24 грудня 2023.
  6. ↑ Шифрин - От бесконечности до человека. Процитовано 17 грудня 2023.
  7. ↑ а б в г д (рос.) Шифрин Эдуард [Архівовано 30 серпня 2011 у Wayback Machine.] korrespondent.net 27 сентября 2006
  8. ↑ Шифрін Эдуард. Досьє [Архівовано 2011-11-21 у Wayback Machine.] rudenko.kiev.ua
  9. ↑ THE WORLD'S REAL-TIME BILLIONAIRES
  10. ↑ а б в г д (рос.) Эдуард Шифрин — Консалтинговая компания SV-Development [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.] www.svdevelopment.com
  11. ↑ МІСіС. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 23 жовтня 2011.
  12. ↑ а б «Тихий» олігарх Едуард Шифрін [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]. 29-10-2010. www.biznes-pro.ua
  13. ↑ Людина зі сталі [Архівовано 29 березня 2012 у Wayback Machine.]. Хайді Браун і Натан Варді. 28.03.05. www.forbes.com
  14. ↑ а б Головна > Списки > Мільярдери > Едуард Шифрін [Архівовано 30 грудня 2011 у Wayback Machine.] www.forbes.com
  15. ↑ (рос.)Уволен глава набсовета Запорожстали
  16. ↑ (рос.) Газета „Ведомости“, 24 декабря 2008 г.
  17. ↑ (рос.) „Запорожсталь“ Купил Рубен Варданян? Продолжение темы. Опубликовано 9.07.2010 [Архівовано 13 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  18. ↑ (рос.)Кремлевский караул
  19. ↑ (рос.)Экс-партнеры по Midland Group урегулировали спор по московским проектам
  20. ↑ Заява до посольства Російської Федерації у Лондоні від Едуарда Шифріна фото оригінала. www.facebook.com (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
  21. ↑ E. Shyfrin -talks about Kabbalah of Information and condemns aggression against Ukraine. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 2 жовтня 2022.
  22. ↑ Aggression against Ukraine and the Theory of Chaos - opinion. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 18 квітня 2023.
  23. ↑ Rocker, Simon (8 березня 2019). The link between Kabbalah and quantum physics. The Jewish Chronicle. Процитовано 27 лютого 2022.
  24. ↑ а б (рос.) Шифрин Эдуард [Архівовано 2011-12-06 у Wayback Machine.] www.worldjewishcongress.org
  25. ↑ 13th WJC Plenary Assembly - 'We Stand By Israel'. World Jewish Congress (EN) . Процитовано 20 лютого 2022.
  26. ↑ Copies of letters from the Chief Rabbi of Ukraine and the Kyiv Jewish Community organisation. www.facebook.com (англ.). Процитовано 29 травня 2023.
  27. ↑ Eduard Shyfrin’s appeal to help our brothers and sisters in Ukraine. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 29 травня 2023.
  28. ↑ Medal Krest Svobody. www.facebook.com (ua) . Процитовано 12 жовтня 2023.
  29. ↑ Rothke, Ben (24 липня 2019). Book review: From Infinity to Man (амер.). The Times of Israel. Процитовано 2022-02-26 website=blogs.timesofisrael.com.
  30. ↑ Kiverstein, Angela (19 лютого 2021). Love of books—and sushi. The Jewish Chronicle. Процитовано 26 лютого 2022.
  31. ↑ 2020 Distinguished Favorites Independent Press Award. IndependentBookAward (англ.). Процитовано 30 березня 2022.
  32. ↑ FESTIVAL SPONSORS AND PARTNERS. JBW (англ.). Процитовано 13 квітня 2022.
  33. ↑ Kabbalah | The Jerusalem Post. www.jpost.com. Процитовано 3 липня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шифрін_Едуард_Володимирович&oldid=41994629