Шибиринівка

село в Чернігівській області, Україна

Шибирині́вка — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2016 орган місцевого самоврядування — Шибиринівська сільська рада.

село Шибиринівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський
Громада Михайло-Коцюбинська селищна громада
Облікова картка Шибиринівка 
Основні дані
Засноване 1650
Населення 404
Площа 0,937 км²
Густота населення 431,16 осіб/км²
Поштовий індекс 15515
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°33′20″ пн. ш. 30°58′38″ сх. д. / 51.55556° пн. ш. 30.97722° сх. д. / 51.55556; 30.97722Координати: 51°33′20″ пн. ш. 30°58′38″ сх. д. / 51.55556° пн. ш. 30.97722° сх. д. / 51.55556; 30.97722
Середня висота
над рівнем моря
152 м
Водойми р. Пакулька
Місцева влада
Адреса ради 15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50
Карта
Шибиринівка. Карта розташування: Україна
Шибиринівка
Шибиринівка
Шибиринівка. Карта розташування: Чернігівська область
Шибиринівка
Шибиринівка
Мапа
Мапа

CMNS: Шибиринівка у Вікісховищі

Населення становить 404 особи.

Історія

ред.

За даними на 1859 рік у козацькому, казенному й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 552 особи (269 чоловічої статі та 283 — жіночої), налічувалось 89 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Антонівської волості мешкало 695 осіб, налічувалось 111 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 7 водяних млинів[2]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 836 осіб (407 чоловічої статі та 429 — жіночої), з яких 816 — православної віри[3].

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Довжицьку, Пльохівську, Рудківську, Хмільницьку та Шибиринівську Ріпкинського району — до складу Чернігівського району.[4]

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 218)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-268. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР". Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.