Шаховцев Михайло Андрійович
Михайло Андрійович Шаховцев (нар. 1913 — пом. 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, заступник командира зі стройової частини 140-го гвардійського стрілецького полку 47-ї гвардійської стрілецької дивізії 8-ї гвардійської армії, гвардії майор. Герой Радянського Союзу (1945).
| Михайло Андрійович Шаховцев | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 8 (21) листопада 1913 Березівка | |||||
| Смерть | 14 серпня 1944 (30 років) Ласкажев, Гарволінський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща | |||||
| Поховання | Мазовецьке воєводство | |||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | |||||
| Рід військ | піхота | |||||
| Освіта | Саратовський державний аграрний університетd | |||||
| Роки служби | 1940—1944 | |||||
| Партія | КПРС | |||||
| Звання |  Майор | |||||
| Формування | 47-а гвардійська стрілецька дивізія | |||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |||||
| Нагороди |
| |||||
Життєпис
ред.Народився 8 (21) листопада 1913 року в родині православного священнослужителя. Росіянин. Тривалий час місцем народження вважається село Березівка Херсонської губернії Російської імперії (нині — місто, районний центр Одеської області).[1] За даними тульського краєзнавця Валентина Огнєва, М. А. Шаховцев насправді народився в селі Семенек Єфремовського повіту Тульської губернії (нині — Липецька область РФ).[2]
Закінчив Саратовський інститут механізації сільського господарства. Працював головним інженером обласного управління сільського господарства в місті Барнаулі.
До лав РСЧА призваний у 1940 році. У 1941 році закінчив Ташкентське військове піхотне училище. На фронтах німецько-радянської війни з кінця 1941 року. У 1942 році закінчив Курси удосконалення командного складу при Військовій академії імені М. В. Фрунзе, по закінченні яких у серпні 1942 року був призначений ад'ютантом старшим стрілецького батальйону 473-го стрілецького полку 154-ї стрілецької дивізії. Брав участь у боях під Козельськом, за що дивізія була перетворена в «Гвардійську». Учасник Сталінградської битви. Член ВКП(б) з 1943 року.
Будучи командиром 2-го стрілецького батальйону 140-го гвардійського стрілецького полку 47-ї гвардійської стрілецької дивізії, гвардії капітан М. А. Шаховцев брав участь у визволенні Донбасу. 17 липня 1943 року батальйон під його командування у брід форсував Сіверський Донець й з ходу захопив панівну висоту. Отримавши поранення, не полишив поле бою, брав участь у відбитті 8 контратак супротивника. У подальшому з боями пройшов через всю Україну.
Особливо заступник командира зі стройової частини 140-го гвардійського стрілецького полку 47-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії майор М. А. Шаховцев відзначився в боях на території Польщі. У серпні 1944 року передові загони радянських військ форсували річку Вісла в районі міста Магнушева й захопили плацдарм на лівому березі. Протягом 10-14 серпня супротивник, зібравши на окремих ділянках оборони значні сили піхоти і танків, при підтримці авіації, здійснив низку потужних контратак. 14 серпня 1944 року у критичний момент бою, коли супротивник переважаючими чисельно силами намагався вклинитись в оборону 3-го стрілецького батальйону, майор Шаховцев, що перебував у розташуванні 3-ї роти автоматників, особисто підняв бійців в атаку й змусив ворога відступити. Загинув у цьому бою.[3]
Похований на кладовищі в місті Ласкажев[4] Гарволінського повіту Мазовецького воєводства Польщі.
Нагороди
ред.Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії майорові Шаховцеву Михайлу Андрійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Також нагороджений орденами Леніна (24.03.1945), Олександра Невського (05.10.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (31.07.1944), Червоної Зірки (20.12.1942).
Література
ред.- «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 296—298.
Примітки
ред.- ↑ [Біографія на сайті «Герои страны». (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 січня 2016. Біографія на сайті «Герои страны». (рос.)]
- ↑ [LipetskMedia.ru: «На Становлянской Аллее Славы увековечено имя десятого Героя». (рос.). Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 7 січня 2016. LipetskMedia.ru: «На Становлянской Аллее Славы увековечено имя десятого Героя». (рос.)]
- ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 7 січня 2016.
- ↑ [ОБД «Мемориал»: Іменний список незворотніх втрат офіцерського складу 47-ї гвардійської стрілецької дивізії. (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 січня 2016. ОБД «Мемориал»: Іменний список незворотніх втрат офіцерського складу 47-ї гвардійської стрілецької дивізії. (рос.)]