Шапошников Сергій Миколайович
Сергій Миколайович Шапошников (13 березня 1911, Маріуполь — 11 липня 1973, м. Ленінград, нині Санкт-Петербург) — оперний співак (баритон), вокальний педагог. Народний артист РРФСР (1957). Грек за походженням.
| Шапошников Сергій Миколайович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 лютого (13 березня) 1911 |
| Місце народження | Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 11 липня 1973[1] (62 роки) |
| Місце смерті | Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Серафимівське кладовищеd |
| Роки активності | з 1935 |
| Громадянство | СРСР |
| Професії | співак, музичний педагог |
| Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Співацький голос | баритон |
| Інструменти | вокал[d] |
| Заклад | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Нагороди |
    |
Життєпис ред.
Народився 13 марта 1911 року в Маріуполі в родині адвоката. Його предки Халпахчі (в перекладі з греко-татарського Шапошникови) були переселенцями з Криму. Дід — Халпахчі Іван; батько — Шапошников Микола Іванович, присяжний повірений, випускник Томського університету, помер 1939 року. В родині любили музику: батько грав на скрипці, мати — на фортепіано, а син Сергій охоче співав і з дитинства проявив музичні здібності.
Після закінчення школи Сергій Шапошников переїхав до Ленінграда, працював на заводі та навчався на вечірньому відділенні Ленінградської консерваторії (клас педагога О. Н. Ульянова).
З 1935 року соліст Ленінградського малого оперного театру (нині — Михайлівський театр), працював в цьому театрі майже сорок років.
З 1947 року викладав в Ленінградській консерваторії.
Володів надзвичайно красивим, теплим, добре поставленим голосом, рівним в усіх регістрах.
В концертному репертуарі співака були романси і пісні П. І. Чайковського, Ф. Шуберта, Р. Шумана, А. Дворжака, радянських композиторів.
Гастролював у Болгарії, Німеччині, Ісландії, Швеції та інших зарубіжних країнах.
Помер Сергій Миколайович Шапошников 11 липня 1973 року, похований на Серафимівському кладовищі (Санкт-Петербург).
13 березня 2022 року в залі Санкт-Петербурзької державної академічної капели відбувся концерт-присвята Сергію Шапошникову «Когда продлишь в потомках жизнь свою…»[2].
Відзнаки ред.
- Сталінська премія другого ступеню (1951)
- Заслужений артист РРФСР (1951)
- Народний артист РРФСР (1957)
Вибрані оперні партії ред.
- «Євгеній Онєгін», «Іоланта» П. І. Чайковського — Євгеній Онєгін, Роберт
- «Травіата» Дж. Верді — Жермон
- «Севільський цирюльник» Дж. Россіні — Фігаро
- «Війна і мир» С. С. Прокофьєва — Андрій Болконський
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Чернова, Татьяна (6 квітня 2022). «Когда продлишь в потомках жизнь свою…». Северная Звезда (рос.) . Архів оригіналу за 25 червня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
Джерела ред.
- Харабет В. В. Шапошников Сергей Николаевич // Харабет В. В. Эллинистический мир. Хронология греков Украины. — Мариуполь, 2016. — С. 363. — (рос.). — ISBN 978-617-7413-04-1
- Шапошников Сергей Николаевич // Жизнеописание заслуженных греков Украины (1778—2014 гг.). Кн. 2. — Мариуполь, 2014. — С. 484—485 : портр. — (рос.).