Чорна Вода (Малопольське воєводство)

село в Польщі

Чорна Вода (пол. Czarna Woda) — колишнє село на західній Лемківщині, тепер — частина села Явірки у ґміні Щавниця Новоторзького повіту Малопольського воєводства.

Село
Чорна Вода
пол. Czarna Woda
Колишні поля

Координати 49°24′49″ пн. ш. 20°33′59″ сх. д. / 49.41361111113877769° пн. ш. 20.56638888891678008° сх. д. / 49.41361111113877769; 20.56638888891678008Координати: 49°24′49″ пн. ш. 20°33′59″ сх. д. / 49.41361111113877769° пн. ш. 20.56638888891678008° сх. д. / 49.41361111113877769; 20.56638888891678008

Країна Польща Польща
Воєводство Малопольське
Повіт Новотарський
Ґміна ґміна Щавниця
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код (+48) 18
Поштовий індекс 34-460 Jaworki
Автомобільний код KNT (Ґміна Щавниця)
Код SIMC 0963483
OSM 2834805 ·R (Ґміна Щавниця)
Чорна Вода. Карта розташування: Польща
Чорна Вода
Чорна Вода
Чорна Вода (Польща)
Чорна Вода. Карта розташування: Малопольське воєводство
Чорна Вода
Чорна Вода
Чорна Вода (Малопольське воєводство)
Мапа

Розміщене в Малих Пенінах, в долині потоку Чорна Вода.

Історія ред.

Відомо про проживання пастухів на даній території у другій половині XIV ст. Польські історики абсурдно вважають те населення волоським під приводом оподаткування поселення у XVI ст. за волоським правом та ігнорують самоідентифікацію русинами тодішніх мешканців. Ці русини (відомі як лемки) надалі існували зі скотарства, але також почали корчувати ліси для землеробства.

В 1600 році Чорна Вода відповідно до угоди в переліку 25 гірських сіл перейшла від князів Острозьких до князів Любомирських.

Станом на 1930-і роки довколишні лемківські села сполонізувались, відтак Чорна Вода опинилась на острівці з кількох сіл, якого науковці згодом назвали Шляхтовська Русь.

У 1939 році в селі проживало 360 мешканців (усі — українці)[1]. До 1945 р. в селі була греко-католицька громада парафії Явірки Мушинського деканату[2].

 
Долина Чорної Води

Місцеві жителі відмовились від виселення в СРСР в 1945 році. 12 липня 1947 р. було депортовано на понімецькі землі Польщі 473 лемки, в жовтні того ж року в селі було заарештовано й кинуто в концтабір «Явожно» 5 лемків, які уникли депортації чи повернулися з місць заслання, а через три роки 14-22.04.1950 було депортовано 34 родини (103 особи) до Щецінського воєводства[3], а будівлі спалені. Можна ще знайти фундаменти хат, рештки підмурівків і здичілі плодові дерева. Після депортації українців село заселялося поляками зі Спишу і Підгалля.

У 2008 році територія виведена з підпорядкування міста Щавниця і включена у село Явірки як його частина.

Входить до найзахіднішої ділянки суцільної української етнічної території[4].

Примітки ред.

  1. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 55 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  2. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с.114
  3. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 55, 461.
  4. Українська школа під польським ярмом у Східній Галичині. — Відень, 1921. — С. 26

Література ред.