Чогодарівка
Чогода́рівка (Мар'яно-Чогодарівка) — село в Україні, в Березівському районі Одеської області, адміністративний центр Чогодарівської сільської громади. Населення становить 636 осіб. Поблизу села створено ландшафтний заказник місцевого значення Чогодарівський.
| село Чогодарівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Березівський район
|
| Тер. громада | Чогодарівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51020290010031591 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1924 |
| Населення | 636 |
| Площа | 1,9 км² |
| Густота населення | 334,74 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66822 |
| Телефонний код | +380 4858 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°22′10″ пн. ш. 30°4′24″ сх. д. / 47.36944° пн. ш. 30.07333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
61 м |
| Водойми | Малий Куяльник |
| Найближча залізнична станція | Затишшя |
| Відстань до залізничної станції |
23 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66822, Одеська обл., Березівський р-н, с. Чогодарівка, вул. Шкільна, 1 |
| Карта | |
  Чогодарівка | |
 Чогодарівка | |
| Мапа | |
| |
Історія
ред.Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 28 жителів села[1].
1 лютого 1945 року до села Мар'яно-Чогодарівка було приєднано село Греко-Мар'янівка[2][3] У 1960-х рр. с. Мар'яно-Чогодарівка перейменовано на с. Чогодарівка.[4].
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 625 осіб, з яких 281 чоловік та 344 жінки.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 634 особи.[6]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 89,94 % |
| румунська | 6,92 % |
| російська | 2,04 % |
| вірменська | 0,47 % |
| болгарська | 0,31 % |
| інші | 0,32 % |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Чогодарівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 924, 976, 999.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 248, 284.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Література
ред.- Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 288. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |