37°14′53″ пн. ш. 76°07′10″ зх. д. / 37.248061111111° пн. ш. 76.119438888889° зх. д. / 37.248061111111; -76.119438888889

Чесапікська затока
Зображення
Джерело водотоку Саскуеганна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гирло Атлантичний океан[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Притоки Потомак[3][2], Джеймс (річка)[3][2], Patuxent Riverd[2], Choptank Riverd[2], Rappahannock Riverd[2], York Riverd[2], Nanticoke Riverd[2], Patapsco Riverd, Severn Riverd, Back Riverd, Bush Riverd, Chester Riverd[2], Gunpowder Riverd, Little Choptank Riverd, Magothy Riverd, Middle River[d], Pocomoke Soundd, Perrin Riverd, South Riverd, West Riverd, Wicomico Riverd[2] і Саскуеганна[3][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни басейну США Редагувати інформацію у Вікіданих
Континент Північна Америка[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  США[4][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Мериленд[5][2]
Вірджинія[5][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщини Рамсарське угіддя[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина або відстань 320 км[7][2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа 11 601 км²[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Об'єм 81 829 620 000 000 ± 9 999 999 л[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Джерело додаткових зовнішніх даних usgs.gov/centers/cba/data-tools(англ.)
ecoreportcard.org/report-cards/chesapeake-bay/bay-health/(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вигляд з повітря Редагувати інформацію у Вікіданих
URL-адреса офіційної мапи usgs.gov/centers/cba/maps Редагувати інформацію у Вікіданих
Категорія басейну d Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Чесапікська затока у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Чесапікська затока (англ. Chesapeake Bay) — велика річкова дельта в США й один з найвідоміших природних ландшафтів Північної Америки. Затока — частина Атлантичного океану, що вдається углиб материка й розташована між штатами Вірджинія і Меріленд.

Назва походить від слова chesepiooc, що алгонкінськими мовами індіанців племен поухатан і нантікок означає «велика річка з молюсками». Першою білою людиною, що відвідала Чесапікську затоку, був капітан Джон Сміт, відомий з легенди про Покахонтас. Згідно з переказом, він вирішив заснувати саме тут перше європейське поселення, бувши ураженим красою місцевої природи.

Географічні дані

ред.

Площа Чесапікської затоки становить 12 тисяч км², а басейн річок, що впадають у неї, охоплює площу в 166 тисяч км². Більш ніж 150 річок і струмків впадають цю природну затоку, чия довжина становить 311 км. У геологічному відношенні вона є ріею - колишньою долиною річки Саскуеханна, яка була створена річкою більш ніж 15 тисяч років тому, коли рівень моря був на 100 м нижче сьогоднішнього. У найбільш вузькому місці поблизу Аннаполіса ширина Чесапікської затоки становить всього 6,5 км і тут прокладений міст під назвою Chesapeake Bay Bridge. У гирла транспортне сполучення забезпечене мостом-тунелем Chesapeake Bay Bridge-Tunnel.

Кратер

ред.

У епоху еоцена близько 35 мільйонів років тому біля входу в затоку впав великий метеорит, утворивши кратер діаметром 85 км і завглибшки 1,3 км. Центр кратера, розташований під водою за 8 км на захід від миса Чарльза був знайдений лише в 1993 році при нафтових буріннях. Кратер складений з брекчії, над якою протягом часу накопичився шар осадкових порід товщиною від 300 до 500 м. Брекчія є причиною порушення природної системи ґрунтових вод, а також причиною високого вмісту солі в ґрунтових водах, що більш ніж в півтора рази перевищує норму. Жителям прилеглих земель висока солоність води відома вже з давніх часів. Ґрунтові води є переважно непридатними для вживання, проте причина була встановлена тільки після відкриття кратера.

Річки, що впадають в затоку

ред.

Посилання

ред.


  1. а б в г Gazetteer
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с Encyclopædia Britannica
  3. а б в Maryland ManualAnnapolis: MSA, 1895. — ISSN 0094-4491
  4. а б Getty Research Institute Getty Thesaurus of Geographic NamesLA: Getty Research Institute, 1997.
  5. а б Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  6. CAB Thesaurus
  7. а б Maryland ManualAnnapolis: MSA, 1895. — ISSN 0094-4491