Ріас, ріа (гал. ría) — берегова заглибина, сформована частковим зануренням нельодовикової річкової долини або гирла річки, і яка залишилась відкритим до моря/океану. Як правило, рії мають дендричну, схожу на дерево форму, хоча можуть бути і прямі, без суттєвих «гілок» (рукавів). Ця дендрична форма є надбанням дендричного малюнку водостоку затопленої річкової долини. Затоплення річкових долин вздовж берегової лінії і формування рій має наслідком надзвичайно нерівне та вирізане узбережжя. Часто в наявності острови, які є верхівками пагорбів, що існували до затоплення.

Річка Джорджес, у південному передмісті Сіднею (Австралія) є ріа (затоплена річкова долина). Глибоко порізана форма ріа відображає дендричний малюнок водостоку, що існував до підйому вод Світового океану, які затопили долину.

Ріасове узбережжя — тип узбережжя, яке складається з декількох паралельних рій, які відділені одна від одної хребтами, які видаються вглиб на сушу.[1][2][3] Зміна рівня моря, яка спричинила занурення річкової долини, може бути або евстатичною (коли зростає рівень Світового океану), або ізостатичною (коли занурюється місцева земля). Результатом часто є великий естуарій у гирлі відносно невеликої річки (інакше осади швидко замулять рію). Кінгсбріджський естуарій в Девоні, Велика Британія, є екстремальним прикладом, коли ріа сформувала естуарій непропорційний до розміру річки, оскільки в нього не впадає жодної суттєвої річки, лише ряд невеликих струмків.[1]

Етимологія ред.

Слово ріа (ría) походить з галісійської мови та поівязано з словом ріо (río, тобто «річка»). Рії присутні вздовж всього галісійського узбережжя. Початково, термін використовувався лише для затоплених річкових долин, вирізаних паралельно до структури корінних порід, які були під прямим кутом до берегової лінії. Однак, визначення рії було пізніше розширено на інші затоплені річкові долини, незалежно від структури корінних порід. Деякий час, європейські геоморфологи[4] включали до рій будь-яке широке естуарне гирло річки, включно з фіордами, які є довгими, вузькими затоками з крутими сторонами або скелями, які утворились у долині, викарбуваній льодовиковою діяльністю. Однак, сучасне та переважаюче використання цього терміну геологами та геоморфологами обмежується використанням виключно для нельодовикових затоплених річкових долин, а отже виключає класифікацію фіордів як рій.[1][2][3]

Приклади ред.

Європа
 
Ріа Сан-Вісенте-де-ла-Баркера в Кантабрія, Іспанія
Африка
  • Кенія: Гавань Кіліндіні (глибока протока між островом Момбаса та суходолом Південного берегу).
Азія
  • Берег Санріку в Північній Японії (східний Берег острова Хонсю, включно з містом Сендай, префектурами Міяги та Івате) є ріа-узбережжям, що підсилює тут руйнівну силу цунамі.
  • Берег північно-західної частини Японського моря (корейці називають цю частину Південним морем) та східний берег (сторона Корейського півострова) Жовтого моря: тут рії сформовані підняттям рівня Світового океану після льодовикового періоду.
Океанія
 
Протока Торі, Марлборо Саундс, Нова Зеландія
Північна Америка
  • США: Ріами є
Південна Америка

Примітки ред.

  1. а б в Bird, E.C.F., 2008, Coastal Geomorphology: An Introduction, 2nd ed. John Wiley and Sons Ltd. West Sussex, England.
  2. а б Cotton, C. (1956) Rias sensu stricto and sensu lato. Geographical Journal. 122(3):360-364.
  3. а б Goudie, A. (2004) Encyclopedia of Geomorphology. Routledge. London, England.
  4. Gulliver, F.P. (1899) Shoreline Topography. Proceedings of the American Academy of Arts and Sciences. 34:151-258.

Див. також ред.