Відкрити головне меню

Жудець Чернівці (рум. Județul Cernăuți) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Румунія з центром у місті Чернівці, що існувала у Північній Буковині з 1918 до 1938 року та в 1941–1944 роках.

Чернівецький повіт

Județul Cernăuți

Interbelic Cernauti County CoA.png
Герб
Положення Чернівецького повіту у межах Королівства Румунія
Положення Чернівецького повіту у межах Королівства Румунія
Повіт:
Жудець
Адміністративний центр Чернівці
Країна Flag of Romania.svg Румунія
Область Буковина
Поділ на 4 пласи
(до 1938 р.);
1 муніципій,
3 міста,
3 пласи
(1941–1944)
Офіційна мова румунська
Населення
 - повне 305 097
Площа
 - повна 1 771 км²
Роки існування 1918—1938; 1941—1944
 - раніше відомий як Чернівецький повіт
Romania 1930 county Cernauti.png

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Чернівці (жудець)

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Будівля префектури жудця Чернівці міжвоєнного періоду
 
Карта повіту з положенням і назвами плас у 1938 р.

Тодішня Румунія вступила у Першу світову війну з метою приєднання нових земель і створення «Великої Румунії». Чи не найважливішим об'єктом її зазіхань були етнічні українські землі Буковини.

28 листопада 1918 року румунський окупаційний режим на Буковині сфабрикував рішення т. зв. Генерального Конгресу Буковини під головуванням Янку Флондора, який складався виключно з румунів, про об'єднання всієї Буковини з Румунією. 18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною було створено жудець Чернівці.[1]

1925 року згідно з Законом про адміністративну уніфікацію від 14 червня 1925 року територія жудця збільшилася на півночі за рахунок розформованих Заставнівського і Кіцманського жудців.

1938 року жудець було скасовано, а його територію разом із територіями ліквідованих Дорохойського, Кимполунгського, Радівецького, Сторожинецького, Сучавського і Хотинського повітів включено до складу новоутвореного цинута Сучава.[2]

1940 року внаслідок Пакту Молотова-Ріббентропа та радянського ультиматуму від 26 червня 1940 р. у Північну Буковину ввійшли радянські війська, після чого її було включено до складу СРСР на правах Чернівецької області УРСР. У липні 1941 р. Румунія, вже як союзниця нацистської Німеччини, повторно окупувала Північну Буковину, після чого відновила Чернівецький жудець, зарахувавши його до складу губернаторства Буковина. Проте у серпні 1944 р. Радянська Армія відвоювала Північну Буковину, а Паризькими мирними договорами 1947 р. було підтверджено кордони станом на 1 січня 1941 р.

ГеографіяРедагувати

Жудець містився у Північній Буковині, на території нинішньої Чернівецької області. До Другої світової війни він прилягав до румунсько-польського кордону і на півночі межував із польським Станіславським воєводством, на півдні — зі Сторожинецьким, Радівецьким і Дорохойським повітами, на сході — з Хотинським повітом, а на заході — зі Станіславським воєводством і Сторожинецьким повітом.

У 1941–1944 роках жудець Чернівці у зв'язку з ліквідацією Польщі нацистською Німеччиною межував на ділянці колишнього румунсько-польського кордону з дистриктом Галичина Генеральної губернії.

УстрійРедагувати

Територія повіту до 1938 р. поділялася на чотири пласи (райони):[3]

  1. Козмін (з осідком у муніципії Чернівці),
  2. Ністру (з осідком у місті Заставна),
  3. Прут (з осідком у місті Садгора)
  4. Шипинці (з осідком у місті Кіцмань).

У 1941–1944 роках адміністративний поділ був таким[4]:

  • муніципій Чернівці (рум. Municipiul Cernăuți)
  • місто Кіцмань (рум. Orașul Cozmeni)
  • місто Садгора (рум. Orașul Sadagura)
  • місто Заставна (рум. Orașul Târgu Nistrului)[5]
  • пласа Чернівці (рум. Plasa Cernăuți)
  • пласа Кіцмань (рум. Plasa Cozmeni)
  • пласа Ністру (рум. Plasa Nistru)

НаселенняРедагувати

За даними перепису 1930, населення округу становило 305 097 жителів, із них 48,9% були українцями, 21,8% — румунами, 13,1% — євреями, 12,5% — німцями, 4,6% — поляками тощо.[6] З конфесійного погляду, більшість мешканців були православними (78,1%), а релігійними меншинами були юдеї (9,1%), римо-католики (також 9,1%), греко-католики (1,9%) та ін.[7]

Міське середовищеРедагувати

Міське населення повіту становило 130 205 душ, із них євреїв — 29,1%, румунів — 25,9%, німців — 23,3%, українців — 11,3%, поляків — 7,5%, росіян — 1,6% та ін.

1930 року в населених пунктах повіту проживало таке населення: Чернівці — 111 147 мешканців, Садгора — 9 005 мешканців, Заставна — 5 038 мешканців, Кіцмань — 5 015 мешканців.

Документальні матеріалиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Radu Săgeată. ORGANIZAREA ADMINISTRATIV-TERITORIALĂ A ROMÂNIEI - EVOLUŢIE. PROPUNERI DE OPTIMIZARE (Romanian). Архів оригіналу за 9 січень 2017. Процитовано 25 August 2016. 
  2. Organizarea administrativ-teritorială a României 1864-1989 (румунською). bzf.ro. 7 травня 2013. Архів оригіналу за 29 вересень 2014. Процитовано 8 липня 2018. 
  3. Portretul României Interbelice - Județul Cernăuți
  4. [Buletinul Administratiei Provinciale a Bucovinei, vol. I (1941/1942), vol. II (1942)] (рум.)
  5. Regimul politic și acțiunile subversive din Bucovina (рум.)
  6. Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 120-123
  7. Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 581-582

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати