Відкрити головне меню

Сторожинець (жудець)

жудець Королівства Румунії

Жудець Сторожинець (рум. Județul Storojineț) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Румунія з центром у місті Сторожинець, що існувала у Північній Буковині з 1918 до 1938 року та в 1941–1944 роках.

Сторожинецький повіт

Județul Storojineț

Interbelic Storojinet County CoA.png
Герб
Положення Сторожинецького повіту у межах Королівства Румунія
Положення Сторожинецького повіту у межах Королівства Румунія
Повіт:
Жудець
Адміністративний центр Сторожинець
Країна Flag of Romania.svg Румунія
Область Буковина
Поділ на 3 пласи
(до 1938 р.);
3 міста,
3 пласи
(1941–1944)
Офіційна мова румунська
Населення
 - повне 169 518
Площа
 - повна 2 653 км²
Роки існування 1918—1938; 1941—1944
 - раніше відомий як Сторожинецький повіт
Romania 1930 county Storojinet.png

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сторожинець (жудець)
Будівля префектури жудця Сторожинець міжвоєнного періоду
Карта повіту з положенням і назвами плас у 1938 р.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Окупувавши після розпаду Австро-Угорщини Північну Буковину тодішня Румунія провела через т. зв. Генеральний Конгрес Буковини під головуванням Янку Флондора рішення від 28 листопада 1918 про об'єднання всієї Буковини з Румунією. 18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною було створено жудець Сторожинець.[1]

1925 року згідно з Законом про адміністративну уніфікацію від 14 червня 1925 року територія жудця збільшилася за рахунок розформованих Вашківецького і частини Вижницького жудців.

1938 року жудець було скасовано, а його територію разом із територіями ліквідованих Дорохойського, Кимполунгського, Радівецького, Чернівецького, Сучавського і Хотинського повітів включено до складу новоутвореного цинута Сучава.[2]

1940 року внаслідок Пакту Молотова-Ріббентропа та радянського ультиматуму від 26 червня 1940 р. у Північну Буковину ввійшли радянські війська, після чого її було включено до складу СРСР на правах Чернівецької області УРСР. У липні 1941 р. Румунія, вже як союзниця нацистської Німеччини, повторно окупувала Північну Буковину, після чого відновила Сторожинецький жудець, зарахувавши його до складу губернаторства Буковина. Проте у серпні 1944 р. Радянська Армія відвоювала Північну Буковину, а Паризькими мирними договорами 1947 р. було підтверджено кордони станом на 1 січня 1941 р.

ГеографіяРедагувати

Жудець містився у Північній Буковині, на території нинішньої Чернівецької області. До Другої світової війни він прилягав до румунсько-польського кордону і на північному заході та півночі межував із польським Станіславським воєводством, на сході та північному сході — з Чернівецьким повітом, а на півдні та південному заході — з Радівецьким повітом.

У 1941–1944 роках жудець Сторожинець у зв'язку з ліквідацією Польщі нацистською Німеччиною межував на ділянці колишнього румунсько-польського кордону з дистриктом Галичина Генеральної губернії.

УстрійРедагувати

Територія повіту до 1938 р. поділялася на три пласи (райони):[3]

  1. Черемош (рум. Plasa Ceremuș), із осідком у місті Вашківці на Черемоші (рум. Orașul Vășcăuți-pe-Ceremuș)
  2. Розтоки (рум. Plasa Răstoace), з осідком у місті Вижниця
  3. Флондорень (рум. Plasa Flondoreni), з осідком у місті Сторожинець

У 1941–1944 роках адміністративний поділ був таким[4]:

  • міcто Вашківці (рум. Orașul Vășcăuți-pe-Ceremuș)
  • місто Вижниця (рум. Orașul Vijnița)
  • місто Сторожинець (рум. Orașul Storojineț)
  • пласа Вашківці (рум. Plasa Vășcăuți-pe-Ceremuș)
  • пласа Вижниця (рум. Plasa Vijnița)
  • пласа Сторожинець (рум. Plasa Storojineț)

НаселенняРедагувати

За даними перепису 1930, населення повіту становило 169 894 жителі, з них 45,5% були українцями, 33,9% — румунами, 9,0% — євреями, 5,3% — німцями, 4,7% — поляками тощо.[5] З конфесійного погляду, більшість мешканців були православними (78,1%), а релігійними меншинами були юдеї (9,1%), римо-католики (також 9,1%), греко-католики (1,9%) та ін.[6]

Міське середовищеРедагувати

Міське населення повіту становило 18 830 душ, із них євреїв — 31,9%, українців — 31,2%, румунів — 20,2%, поляків — 10,7%, німців — 4,2%, росіян — 1,5% та ін.

1930 року у містах повіту проживало таке населення: Сторожинець — 8 695 мешканців, Вашківці — 6 336 мешканців, Вижниця — 3 799 мешканців.

Документальні матеріалиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Radu Săgeată. ORGANIZAREA ADMINISTRATIV-TERITORIALĂ A ROMÂNIEI - EVOLUŢIE. PROPUNERI DE OPTIMIZARE (Romanian). Процитовано 25 серпня 2016. 
  2. Organizarea administrativ-teritorială a României 1864-1989 (румунською). bzf.ro. 7 травня 2013. Процитовано 8 липня 2018. 
  3. Portretul României Interbelice - Județul Storojineț (рум.)
  4. Buletinul Administratiei Provinciale a Bucovinei, vol. I (1941/1942), vol. II (1942) (рум.)
  5. Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 430-433
  6. Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 736-737

ПосиланняРедагувати