Довгий байрак
Координати: 48°26′58″ пн. ш. 35°02′42″ сх. д. / 48.44944° пн. ш. 35.04500° сх. д.Довгий байрак (Довга балка; також у XVIII ст. відома під назвою Боброва, ХІХ-ХХ ст. — Жандармська, у радянський час — Червоноповстанська) — одна з балок в місті Дніпро. Відокремлює центральний пагорб міста (Соборну гору) від другого пагорба, на якому розташовано Центральний (колишній Кіровський) район міста.
Починається біля Запорізького шосе і закінчується поблизу вулиці Паторжинського. По дну балки протікають другий рукав Половиці річка Жабокряч та її притоки — струмки з парку ім. Гагаріна, біля вулиць Івана Сірка та Гусенка, що течуть природними відгалуженнями Довгої балки.
У ХІХ столітті називалась Жандармською від жандармських стаєнь розташованих неподалік від обриву[1].
До середини ХІХ століття доходила до Дніпра. У нижній частині мала назву Провалля через неприступні схили центрального пагорба (Соборна гора). У 1850 - х роках - на початку ХХ століття нижня ділянка балки що перетиналась з Катерининським проспектом (нині — Д. Яворницького) була засипана[2], а річку Жабокряч взято в коллектор.
З середини ХІХ століття схили балки забудовуються приватними будинками. Наприкінці ХІХст. на західному схилі балки виникла Жандармська слобідка , а на східному -- Новожандармська[1]. На початку ХХ століття над балкою прокладено естакаду вулиці Чкалова (нині Святослава Хороброго).
7 вересня 1921 року у Жандармській балці було розстріляно 51 повстанця, які входили до підпільної мережі отамана УНР Степового — Блакитного (Костя Пестушка)[3].[4]
Восени 1941 року німецько-нацистськими загарбниками в лісопарку, у південно-східному відгалуженні Червоноповстанської балки було розстріляно 11 тис. осіб, переважно єврейської національності[5].
На початку 1960-х років у відрозі балки було створено парк імені Ю. Гагаріна, і студентське містечко Дніпропетровського державного університету. У листопаді 2015 року балці було повернено історичну назву Довга.
По Довгій балці проходить межа між Соборним (колишнім Жовтневим) та Центральним (колишнім Кіровським) районами міста Дніпро[6].
Є однією з найбільш зсувонебезпечних частин міста.
По правому схилу Довгої балки у Соборному районі м. Дніпро від вулиці Святослава Хороброго до Шевченка проходить однойменна вулиця (до 2015 р. — Червоноповстанська балка).
У 2021 році в нижній частині балки від вулиці Паторжинського до естакади вулиці Святослава Хороброго, попри протести екологів, було розпочато зведення багатоповерхівок. Середню частину течії річки Жабокряч взято в колектор[7].
Примітки ред.
- ↑ а б Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 187.
- ↑ Долгая (Красноповстанческая) балка. gorod. dp. ua (рос.) . 2016. Архів оригіналу за 21 травня 2018. Процитовано 12. 01. 2017.
- ↑ * Коваль Р. М. Бабенко Віра Лук'янівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 14
- ↑ Розстріляні в Жандармській балці. Катеринослав 1921| Лекція Юрія Пахоменкова|Цикл "Мілітарні студії" (uk-UA) , процитовано 30 серпня 2023
- ↑ Слободянюк М. Шахрайчук І. (1998). Рух опору на Дніпропетровщині в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1943 рр (укр.) . Дніпропетровськ: ДДУ.
- ↑ Днепропетровск: универсальный атлас (рос) . Киев: ГНПП «Картография». 2013. с. 25—26, 41.
- ↑ Застройка Долгой балки многоэтажными зданиями (рос.) . Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 2 червня 2022.