Відкрити головне меню

«Червоний» — історичний роман, що написаний українським письменником Андрієм Кокотюхою та вперше опублікувався у видавництві «Книжковий клуб „Клуб сімейного дозвілля“» 2012 року. Твір складається із трьох частин, у кожній з яких оповідь ведеться від іншої особи.

«Червоний»
Червоний (роман) обкладинка.jpeg
Автор Андрій Кокотюха
Країна Україна Україна
Мова українська
Серія Зірки української прози[1]
Жанр історичний
сучасна проза
Видавництво Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»
Видано 2012[1]
Тип носія друк (оправа)
Сторінок 320
Тираж 15 000 (перший тираж: 7 000
«додатковий»: 5 000
додатковий: 3000)[2]
ISBN 978-966-14-3875-9
Хтось не повірить, але все описане автором має документальну основу — аж до того, як спецслужба ловила повстанського ватажка «на жінку». Або те, що у 1950-х роках у радянських таборах Півночі діяла розгалужена підпільна націоналістична мережа. Або те, що за збирання фактів про повстанців у 70-х потрапляли в «дурку»

Вахтанг Кіпіані, передмова до книги[3]

Опис книгиРедагувати

Їм закидають масові вбивства вчителів. Бандерівцям місце у ГУЛАГу, де вони... можуть бути корисними. Замість скніти у таборах, ватажок повстанців Данило Червоний наводить там лад! І нехай він планує втечу, йому, героєві чи бандиту, єдиному до снаги приборкати ув'язнених злодіїв.

Як це було, розкажуть три свідки: міліціонер, чекіст і ворог народу. Не шукайте Червоного ані серед мертвих, ані серед живих, шукайте — серед овіяних легендою!

[1]
« Повстанський рух, якого я частково торкаюсь у романі, неоднорідний і неоднозначний. В середині цього руху було дуже багато розбіжностей, дуже багато неузгодженостей. Але всі вони мали одну мету – звільнити Україну від окупації. Просто в кожного були свої методи. Але розуміли вони все це однаково. »

Андрій Кокотюха[4]

« І що мені приємно, що люди, які вже читали роман, зокрема, молоді історики, відзначали, що дивом вдалося написати роман, де нібито існує патріотична складова, але нема пафосу і зайвих емоцій. І саме оця от відстороненість, відсутність пафосної складової і показує реальну картину. »

Андрій Кокотюха[4]

Цікаві факти[4]Редагувати

РецензіїРедагувати

НагородиРедагувати

  • 2012 — спеціальна відзнака за найкращий історико-патріотичний твір Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2012»[6]

ВиданняРедагувати

  • 2012 рік — видавництво "Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля».

Див. такожРедагувати

  • «Червоний» — однойменна екранізація за сюжетом роману.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Андрій Кокотюха. Червоний на сайті видавництва "Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». — Процитовано 21 січня 2013 (укр.)
  2. а б в Інна Корчук (27 лютого 2013). Кокотюха обігнав Кінга. Високий Замок. Архів оригіналу за 22 лютий 2014. Процитовано 16 вересня 2014. 
  3. Андрій Кокотюха. «Червоний» на сайті «Буквоїд». — Процитовано 21 січня 2013
  4. а б в Євгенія Ковалевська. Андрій Кокотюха: "Червоний" не просто роман – це громадянська позиція на сайті видання «Українська правда». — Процитовано 21 січня 2013
  5. Сформований «довгий список» премії Книга року ВВС — 2012
  6. Переможці конкурсу «Коронація слова-2012» Архівовано 19 січень 2012 у Wayback Machine. на сайті «Коронації слова». — Процитовано 21 січня 2013

ПосиланняРедагувати

  1. Андрій Кокотюха. Червоний на сайті видавництва "Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». — Процитовано 21 січня 2013 (укр.)