Червоний прапор (польськомовний)
«Червоний прапор» (пол. Czerwony Sztandar) — щоденна газета Політичної ради Українського фронту[2], що була створена радянською окупаційною владою після вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року і виходила польською мовою у Львові до 22 червня 1941 року.
|
| ||||
| Тип | періодичне видання, щоденна газета | |||
|---|---|---|---|---|
| Мова | польська | |||
|
| ||||
| Засновано | 1939 | |||
| Припинення публікацій | 22 червня 1941[1] | |||
| Головний офіс | Львів | |||
| Наклад | 40 000 | |||
 Червоний прапор у Вікісховищі | ||||
_Czerwony_Sztandar.jpg)
Історія
ред.Перші 10 номерів випустили в Тернополі[3].
Починаючи з 5 жовтня 1939 року, газету видавали у Львові до 22 червня 1941 року.
Останній номер (№ 150) опублікували 27 червня 1941 року.
Загальний наклад газети становив 40 000 примірників. Журнал був органом Львівського обласного та міського комітетів Комуністичної партії (більшовиків) України.
Колектив редакції
ред.Головним редакторами газети в різний час були:
- Юзеф Маньковський (17 вересня — 5 жовтня 1939);
- Й. Маркевич (5 жовтня — 3 листопада 1939),
- Юзеф Маньковський (3 листопада 1939 — 22 квітня 1941)
- Евґеніуш Радецький (22 квітня — 22 червня 1941).
Заступником головного редактора був Вітольд Кольський, секретарем редакції — Віктор Грош.
Тематика й автори
ред.
У газеті публікувалися такі діячі, як Ванда Василевська, Юліан Стрийковський, Леон Хвістек, Владислав Броневський, Станіслав Єжи Лец, Яніна Броневська, Люціян Шенвальд, Тадеуш Бой-Желенський та інші.
У серпні 1940 року Всесоюзний комітет з вищої освіти запросив польських учених із львівських університетів відвідати Москву та її наукові установи для ознайомлення та обміну досвідом.
Наприкінці вересня 1940 року в газеті зявилася публікація з оглядом поїздки професорів В. Мінкевича, Казімежа Бартеля, Т. Бой-Зеленського та інших[4]. З 18-ти учасників подорожі 7 професорів розстріляла цільова група для спеціального використання 4 липня 1941 року, після окупації Львова Третім Рейхом.
Примітки
ред.- ↑ польська Вікіпедія — 2001.
- ↑ podtytuł do listopada 1939 roku, Bohdan Urbankowski, Czerwona msza czyli uśmiech Stalina, t. 1, Warszawa 1998, s. 70.
- ↑ Numery 1-5 jako «Słowo Żołnierza».
- ↑ Agnieszka Cieślikowa. Prasa okupowanego Lwowa. 1997
Джерела
ред.- Бернацький Б. Радянська преса на Західній Україні в 1939—1941 рр. [Архівовано 19 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Щорічник Східних гуманітарних наук. — 2007. — Т. IV. (пол.)
- Чоп В. Львівська область під окупацією СРСР у 1939—1941 рр. — Ряшів, 2004. — С. 216—218.
|
Це незавершена стаття про газету. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |