Чепурний Микола Миронович

радянський військовик

Чепурни́й Мико́ла Миро́нович (нар. 27 грудня 1905 — пом. 19 вересня 1964) — учасник Другої світової війни, командир батальйону, старший лейтенант, Герой Радянського Союзу (1941).

Чепурний Микола Миронович
Народження 27 грудня 1905(1905-12-27)
село Калачеве,
Російська імперія
Смерть 19 вересня 1964(1964-09-19) (58 років)
Бєльов, СРСР
Поховання Тульська область
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1927–1954
Партія КПРС
Звання полковник
Формування 14-та танкова дивізія
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки

Біографія ред.

Народився 27 грудня 1905 року в селі Калачеве[1] в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1932 року. Закінчив семирічну школу.

У лавах РСЧА з 1927 року. У 1935 році закінчив Одеське військове піхотне училище.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року.

Командир батальйону 14-го мотострілецького полку 14-ї танкової дивізії Західного фронту старший лейтенант М. М. Чепурний особливо відзначився в липні 1941 року під час оборонних боїв на території Білорусі. На початку липня він разом з бійцями батальйону форсував ріку Чорногостиця й вибив супротивника з населеного пункту Чорногостя. У період з 12 по 24 липня 1941 року його батальйон звільнив села Ворони і Видра Вітебського району Вітебської області. За цей час комбат М. М. Чепурний був тричі поранений, але не залишив поля бою.

У 1942 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Командував стрілецьким полком, механізованою бригадою. Учасник Сталінградської битви. В бою 9 січня 1943 року отримав важке поранення в голову. Тривалий час лікувався у шпиталі міста Ташкента. На завершальному етапі війни обіймав посаду заступника командира 214-ї стрілецької дивізії на 1-у Українському фронті.

У повоєнні роки продовжував військову службу. У 1947 році закінчив Курси удосконалення командного складу (КУКС) «Постріл». У 1954 році полковник М. М. Чепурний вийшов у запас.

Жив і працював у місті Бєльов Тульської області. Помер 19 вересня 1964 року.

Нагороди ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 серпня 1941 року старшому лейтенанту Чепурному Миколі Мироновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 358)[2].

Також нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, медалями.

Примітки ред.

  1. Миколаївщині — 75 !. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 23 січня 2015.
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 26 августа 1941 года [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1941. — 13 сентября (№ 39 (154)). — С. 1.

Література ред.

  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 270–273.
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.

Посилання ред.