Бельов
Бельо́в[1], також Бєльо́в (рос. Белёв; написання до 1918 року: Бѣлевъ) — місто (з 1437) в Росії, адміністративний центр Бельовського району Тульської області.
| Місто
Бельов
Белёв
Координати 53°48′00″ пн. ш. 36°08′00″ сх. д. / 53.8° пн. ш. 36.133333333333° сх. д.
|
.jpg){kind=spacer}
.png)
Географія
ред.Історія
ред.Вперше місто згадується, як і Москва, в літописі за 1147 рік. У XIV столітті місто потрапило під владу Великого князівства Литовського. З кінця XIV — початку XV століть до 1558 року був центром удільного Бельовського князівства[2]. За деякими даними, князівство випускало власні монети[3].
У 1437 році біля Бельова відбулася битва між татарським військом під командуванням хана Улу-Мухаммеда і литовським військом, у якій литовці зазнали нищівної поразки. Оскільки ті роки Бельов належав Великому князівству Литовському, Улу-Мухаммед, захопивши Бельов, намагався продемонструвати лояльність московському великому князю і пропонував союз. Але князь не міг піти на конфлікт з Литвою і був змушений відкинути пропозицію хана. Напади і грабежі кримських татар в Бельові відбулися також в 1512 і 1544 роках. У 1536 році напад було успішно відбито неподалік від міста під селом Темрянь воєводою Семеном Льовшиним — предком Василя Льовшина.
З другої половини XVI століття фортеця Бельов входила в Засічну межу на південних околицях Росії. Іван Грозний особисто приїжджав оглядати рубежі і побував у Бельовській фортеці і Спасо-Преображенському монастирі (зведеному удільними князями за часів литовського панування). Бельов увійшов також до числа так званих «опричних» міст. Пізніше Бельовська фортеця входила до Української лінії, штаб-квартира Українського Корпусу.
У Бєльові вже в XVII столітті був проведений водопровід з дерев'яними трубами[2].
У 1777 році Бельов став повітовим містом Бельовського повіту Тульського намісництва (з 1796 року — Тульської губернії).
У 1888 році великий промисловець і купець Амвросій Прохоров відкрив у Бельові виробництво листкової бельовської («прохоровської») пастили.
Археологія
ред.За Бельовим названо бельовську археологічну культуру новокам'яної доби у горішньому Пооччі.
Зв'язки з Україною
ред.З 1558 по 1561 рік удільним власником міста Бєльов був майбутній гетьман України Дмитро Вишневецький (Байда).
Населення
ред.Населення міста, станом на 2018 рік, — 13 180 осіб.
| 1856 | 1897 | 1913 | 1926 | 1931 | 1939 | 1959 | 1967 | 1970 | 1979 | 1989 | 2000 | 2005 | 2010 | 2016 | 2017 | 2018 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ▬ 7 700 |
▲ 9 600 |
▲ 11 700 |
▲ 12 800 |
▲ 13 900 |
▲ 17 602 |
▼ 17 153 |
▼ 17 000 |
▲ 17 733 |
▲ 17 971 |
▲ 18 345 |
▼ 17 200 |
▼ 15 300 |
▼ 13 918 |
▲ 13 461 |
▼ 13 362 |
▼ 13 180 |
Пероналії
ред.- Романов Олексій Володимирович (1908—1998) — радянський державний діяч, журналіст.
Примітки
ред.- ↑ Бельов. lcorp.ulif.org.ua. Український лінгвістичний портал. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 29 серпня 2018. [Архівовано 2013-07-13 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Пухов В. А. Древнерусские малые города. — ISBN 978-5-89668-150-2.
- ↑ Белёв: историческая справка. vbeleve.ru [Архівовано 2011-05-07 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- Пухов В. А. Древнерусские малые города. — Калуга : Гриф, 2007. — 141 с. — ISBN 978-5-89668-150-2. (рос.)
- Белев: исторический справочник на Тульському міському порталі vtule.ru (рос.)
- город Бєльов Тульська область — авторський сайт з довідковими та історичними даними (рос.)
|
Це незавершена стаття про Тульську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |