Відкрити головне меню

ГеографіяРедагувати

Місто розташоване на лівому березі Оки, за 120 км від Тули.

ІсторіяРедагувати

АрхеологіяРедагувати

За Більовим назано більовську археологічну культуру новокам'яної доби у горішньому Пооччі.

Український періодРедагувати

Вперше місто згадується, як і Москва, у літописі за 1147. Тоді воно перебуває у складі княжої України — Чернігівського князівства. Після удару Орди, Україна втрачає контроль на Бельовим, у XIV столітті — це вже місто у складі Великого князівства Литовського, яке всіляко розвиває його. З кінця XIV — початку XV століть до 1558 центр удільного Бєльовського князівства.

Московсько-татарські претензії на містоРедагувати

1437 у Бєльовому відбулася битва між військом Кримського Ханату під командуванням хана Улу-Мухаммеда і його васалами-московитами, в якій останні зазнали передбачуваної поразки.

Бєльов належав Великому князівству Литовському, і Улу-Мухаммед, захопивши місто, пропонував московському князеві-васалу спільно грабувати білоруські землі. Але князь побоявся конфлітку з Литвою і умовив хана дати йому спокій.

Військові акції кримських татар в околицях місто відбулися також у 1512 і 1544 роках.

З другої половини XVI століття Бєльовська фортеця входила у «Засечную черту» на південних околицях Московії. Васал ординської династії Іван Грозний приїжджав оглядати тутешні місця та побував у Бєльовській фортеці і Спасо-Преображенському монастирі, зведеному білорусами. Бєльов увійшов також до числа так званих «опричних» міст.

У Бєльов вже в XVII столітті був проведений водопровід з дерев'яними трубами.

Зв'язки з УкраїноюРедагувати

З 1558 по 1561 рік удільним власником міста Бєльов був майбутній гетьман України Дмитро Вишневецький (Байда).

НаселенняРедагувати

Населення міста, станом на 2018 рік, — 13 180 осіб.

1856 1897 1913 1926 1931 1939 1959 1967 1970 1979 1989 2000 2005 2010 2016 2017 2018

7 700

9 600

11 700

12 800

13 900

17 602

17 153

17 000

17 733

17 971

18 345

17 200

15 300

13 918

13 461

13 362

13 180

ДжерелаРедагувати