Відкрити головне меню

Бєльов (рос. Белёв; написання до 1918 року: Бѣлевъ) — місто (з 1437) в Росії, адміністративний центр Бєльовського району Тульської області.

Місто
Бельов
Белёв

Алекс.надвратн.церковь.jpg

Герб
Герб

Координати 53°48′00″ пн. ш. 36°08′00″ сх. д. / 53.80000000002777227336991928° пн. ш. 36.13333333336077402009323123° сх. д. / 53.80000000002777227336991928; 36.13333333336077402009323123Координати: 53°48′00″ пн. ш. 36°08′00″ сх. д. / 53.80000000002777227336991928° пн. ш. 36.13333333336077402009323123° сх. д. / 53.80000000002777227336991928; 36.13333333336077402009323123

Країна Flag of Russia.svg Росія
Регіон Тульська область
Муніципальний район Бєльовський район
Перша згадка 1147
Місто з 1777
Площа 8,58 км²
Висота центру 165 м
Водойма Ока (лівий берег[d])
Населення 14 303  (2010)
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 48742
Поштовий індекс 301530
Код ЗКАТУ 70 206 501
GeoNames 578091
Бельов. Карта розташування: Росія
Бельов
Бельов
Бельов (Росія)
Бельов. Карта розташування: Тульська область
Бельов
Бельов
Бельов (Тульська область)

Населення 14,4 тис. чол. (2009).

Місто розташоване на лівому березі Оки, за 120 км від Тули.

Зміст

ІсторіяРедагувати

АрхеологіяРедагувати

За Більовим назано більовську археологічну культуру новокам'яної доби у горішньому Пооччі.

Український періодРедагувати

Вперше місто згадується, як і Москва, у літописі за 1147. Тоді воно перебуває у складі княжої України — Чернігівського князівства. Після удару Орди, Україна втрачає контроль на Бельовим, у XIV столітті — це вже місто у складі Великого князівства Литовського, яке всіляко розвиває його. З кінця XIV — початку XV століть до 1558 центр удільного Бєльовського князівства.

Московсько-татарські претензії на містоРедагувати

1437 у Бєльовому відбулася битва між військом Кримського Ханату під командуванням хана Улу-Мухаммеда і його васалами-московитами, в якій останні зазнали передбачуваної поразки.

Бєльов належав Великому князівству Литовському, і Улу-Мухаммед, захопивши місто, пропонував московському князеві-васалу спільно грабувати білоруські землі. Але князь побоявся конфлітку з Литвою і умовив хана дати йому спокій.

Військові акції кримських татар в околицях місто відбулися також у 1512 і 1544 роках.

З другої половини XVI століття Бєльовська фортеця входила у «Засечную черту» на південних околицях Московії. Васал ординської династії Іван Грозний приїжджав оглядати тутешні місця та побував у Бєльовській фортеці і Спасо-Преображенському монастирі, зведеному білорусами. Бєльов увійшов також до числа так званих «опричних» міст.

У Бєльов вже в XVII столітті був проведений водопровід з дерев'яними трубами.

Зв'язки з УкраїноюРедагувати

З 1558 по 1561 рік удільним власником міста Бєльов був майбутній гетьман України Дмитро Вишневецький (Байда).

ДжерелаРедагувати