Василь Тяпинський (бл. 1540 — бл. 1603) — один з перших східнослов'янських друкарів епохи Відродження, перекладач євангелія, шляхтич.

Василь Тяпинський
Народився 1540
Ciapinad, Полоцьке воєводство, Велике князівство Литовське
Помер 1604
Ciapinad, Полоцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Підданство Велике князівство Литовське
Діяльність перекладач, друкар
Галузь гуманізм[1], література[1], перекладацтво[d][1] і видавнича справа[1]
Знання мов церковнослов'янська, руська, білоруська[1] і російська[1]

З біографії ред.

Народився в родині дрібного боярина М.Омельяновича на Полоччині. Уперше згаданий в актових документах 1560-х рр. Здобув добру освіту, імовірно підтримував соцініанство.

Служив у війську оршанського старости Ф.Кміти-Чорнобильського та в підканцлера Великого князівства Литовського О.Воловича. Мав володіння в Тяпино (нині Вітебської обл., Білорусь), а також на Волині. На початку 1570-х рр. видав Євангеліє паралельно церковнослов'янською та руською мовами. Опубліковані тексти Євангелія від Матфея, Марка і початок від Луки. На полях дав текстологічні, етимологічні пояснення, посилання на літературу.

Написав передмову до видання, де виклав програму культурного розвитку руських (українського і білоруського) народів на основі власних традицій, поширення освіти серед усього народу. Він гостро картав православне духовенство, яке не дбало про розвиток освіти, закликав земляків фундувати школи, не шкодувати для блага Вітчизни ні своїх маєтностей, ні навіть життя, і сам був готовий або ж «згинути разом із нею, або ж врятувати її спільними зусиллями». Євангеліє відоме на сьогодні у двох примірниках, що зберігаються в Російській публічній бібліотеці ім. М.Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург) та в Архангельському краєзнавчому музеї. В оформленні книги дослідники відзначають вплив видань Ф.Скорини[2].

Перекладач євангелія на білоруську мову. Друкував у власній мандрівній друкарні паралельно «словенською» та «руською» мовами міродайно між 1570—1580 роками.

У своїй роботі користувався церковнослов'янськими апракосами, московським друкованим виданням другої половини XVI століття та польським текстом[3].

Відомий примірник євангелія складається з євангелій від Матвія, Марка та початку від Луки, друкованими у дві колонки на 62 аркушах, з підшитою рукописною передмовою на 6 аркушах. Текст поділено на глави й церковні зачала з чисельними посиланнями на літературні джерела. Прикрашене набірним орнаментом. Зберігається у Російській національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі.[4][5][6][7].

Примітки ред.

  1. а б в г д е Czech National Authority Database
  2. Енциклопедія історії України
  3. Жураўскі А. І. Тыпы і асаблівасці глос у «Евангеллі» В. Цяпінскаго // Працы Інстытута мовазнаўства АН БССР. — Мінск, 1960. — Вып. 7. — С. 219. (біл.)
  4. Сагарда М. Переклади Св. Письма на українську мову в XVI—XVII вв. // Книгарь. — 1919. — Чис. 20. — Колонки 1245—1258.
  5. Іван Огієнко. Історія українського друкарства. Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 19 травня 2016.
  6. Велика історія України. — Львів; Вінніпеґ, 1948. — С. 436.
  7. Максим Бойко. Бібліографія церковного життя Волині. — Блумінґтон, 1974. — С. 137.

Джерела та література ред.

Література ред.

  • Владиміров П. Предисловіе В. Тяпинского к печатному Евангелію, изданному в Западной России около 1570 г. // Кіевская Старина. — 1889. — Кн. І. (рос.)
  • Довнар-Запольский М. В. Тяпинский, переводчик Евангелія на белорусское наречіе // Исследованія и статьи. — Киев, 1909. — Т. І. — С. 232—256. (рос.)
  • Грушевський М. Культурно-національний рух на Україні в XVI—XVII віці. — Київ, 1912. — С. 57, 59—62.
  • Левицький О. Про Василя Тяпинського, що переклав в XVI ст. Євангеліє на просту мову (Критична розвідка) // Записки Українського наукового товариства в Києві. — Київ, 1913. — Кн. XIII. — С. 5-21.

Посилання ред.