Цикута

рід рослин

Цику́та або віха́, вех (Cicuta) — рід рослин з чотирьох видів дуже отруйних рослин родини окружкові (Apiaceae). Рід поширений у помірному кліматі північної півкулі (Євразія, Північна Америка)[1]

Цикута
Illustration Cicuta virosa0.jpg
Цикута отруйна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Ряд: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Селерові (Apioideae)
Триба: Oenantheae
Рід: Cicuta
L.
Типовий вид
Cicuta virosa
Види

Cicuta bulbifera
Cicuta douglasii
Cicuta maculata
Cicuta virosa

Commons-logo.svg Вікісховище: Cicuta

ОписРедагувати

Це багаторічні трав'янисті рослини, які виростають до 2,5 метрів висотою, вирізняються маленькими зеленими або білими квітками, розташованими у формі парасольки. Як правило, ростуть на сирих луках та інших вологих і болотистих місцях. Стебла високі, випростані, порожнисті, зверху розгалужені, смугасті. Листова пластинка (1)2–3-периста. Зонтики кінцеві та бічні, складні й нещільні; приквітки відсутні або їх мало. Квіти: зубці чашечки помітні, дрібні, яйцювато-трикутні; пелюстки білі або зеленувато-білі, яйцюватої або майже округлої форми, вершина вузька, зігнута. Плід яйцювато-кулястий, з боків трохи стиснутий, має 5 помітних ребер[2][3].

Ці рослини схожі з іншими членами родини зонтичних і можуть бути сплутані з низкою інших їстівних чи отруйних рослин: з болиголовом (Conium maculatum), який теж є отруйною рослиною, з борщівником.

Три види рослин із цього роду містять токсин (цикутоксин).

ВидиРедагувати

На нинішній день нараховують чотири види:[4]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Cicuta. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 14.09.2021.  (англ.)
  2. Cicuta. Flora of China. efloras.org. Процитовано 14.09.2021.  (англ.)
  3. Cicuta. Flora of Pakistan. efloras.org. Процитовано 14.09.2021.  (англ.)
  4. Mulligan GA (August 1980). «The genus Cicuta in North America[недоступне посилання з травня 2019]». Canadian Journal of Botany 58 (16): 1755-67. doi: 10.1139/b80-204