Цетинський монастир
Цетинський монастир (серб. Цетињски манастир) — православний монастир «Різдва Пресвятої Богородиці» та музей в історичній столиці Чорногорії, місті Цетине. Резиденція митрополитів Чорногорії і одне з популярних місць паломництва[1].
| серб. Цетињски манастир | |
|---|---|
 Загальний вид | |
| 42°23′16″ пн. ш. 18°55′18″ сх. д. / 42.38778° пн. ш. 18.92167° сх. д. | |
| Розташування | Цетине (древня частина)  Чорногорія |
| Конфесія | Православна церква Сербії |
| Єпархія | Чорногорсько-Приморська |
| Тип монастиря | Чоловічий монастир |
| Засновник | Іван I Черноєвич |
| Дати початку спорудження | 1484 |
| Дата завершення спорудження | 1484 |
| Зруйнування | 1692, 1714 |
| Відбудови | 1701, 1743, 1927 |
| Реліквії | див. у розділі Реліквії |
| Настоятель | 1998—2000 Лука (Аніч), архімандрит (1959 — †8.2.2013) |
| Стан | діючий |
| Вміщує монахів | 14 (у 2010 р.) |
| Головне свято | Різдво Пресвятої Богородиці |
 | |
 Цетинський монастир у Вікісховищі | |
Історія
ред.
Зазначений монастир був побудований в 1484 році Іваном I Черноєвичем, а потім став кафедрою єпархії Зета. Після 1493 р. архієрей іменувався «єпископом чорногорським і приморським». Цей монастир був «стертий з лиця землі» в 1692 році турками, і був відновлений владикою Данилом, недалеко від місця колишньої споруди. З цієї нагоди новий монастир був побудований зі старих каменів, й отримав пластину з печаткою Черноєвича. У 1714 р. монастир був спалений і був знову відновлений в 1743 р. чорногорським митрополитом Савою Негошем. Був відбудований кілька разів, останній раз — у 1927 р.. У монастирі «Різдва Богородиці» зберігаються мощі святого Петра I Цетинського.
Реліквії
ред.
У монастирі зберігаються:
- Оригінал ікони Божої Матері «Філерме» — реліквія лицарів католицького ордену госпітальєрів Святого Іоанна Єрусалимського[2];
- десниця Іоанна Хрестителя (кисть правої руки Івана Хрестителя якою хрестив Ісуса Христа)[1];
- мощі святого Петра Цетинського (Петро I Петрович Негош);
- частинки святого Хреста;
- єпітрахіль святого Сави;
- корона короля Стефана III Дечанського;
- різні старі знамена церкви.
Примітки
ред.- ↑ а б «Цетиньский монастырь», сайт «redigo.ru — путешествия, отдых и туризм» [Архівовано 2014-11-29 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Our Lady of Philerme / Phileremos / Philermos / Filermo / Filerimo [Архівовано 2017-01-15 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
ред.- Živko M. Andrijašević // «Историјски лексикон Црне Горе» (Istorijski Leksikon Crne Gore), Book 1 (A-Crn), изд. «Вијести» (Daily Press), 2006, ISBN 86-7706-165-7 (серб.)
Посилання
ред.- Цетинський монастир (укр.)
- Цетинський монастир в Чорногорії (укр.)
- сайт Чорногорсько-Приморської митрополії (серб.)
- Serb Land of Montenegro (History of Montenegro online): The Monastery of Cetinje (англ.)
- The Cetinje monastery, 1997 (англ.)
- Олег Кузеванов, «Цетиньский монастырь», 2001 г., сайт «Православие.Ru» (рос.)
- Наталья Козлова, «Тайны десницы Иоанна Крестителя», 2006 г., сайт редакции «Российской газеты» (рос.)
- Цетинский монастырь, 2011 г. (рос.)
- Достопримечательности Черногории: Цетинский монастырь (Cetinjski manastir), портал «Черногория» (рос.)