Церква Святої Великомучениці Параскеви (Луків)

Церква Святої Параскеви — парафіяльна церква у селищі Луків Ковельського району Волинської області України. Парафія належить до Турійського благочиння Володимир-Волинської єпархії УПЦ.

Церква Святої Параскеви
Храм святої великомучениці Параскеви в селищі Луків(2023)
51°13′33″ пн. ш. 24°20′25″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Луків
Засновник	граф Петро-Михайло Міончинський
Кінець будівництва	1723
Стиль	бароко
Належність	Українська Православна Церква
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Церква Святої Великомучениці Параскеви (Луків) (Україна)
Церква Святої Великомучениці Параскеви у Вікісховищі

Церква та дзвіниця є пам'ятками архітектури та містобудування національного значення, охоронний номер у комплексі № 135, номер церкви № 135/1, дзвіниці № 135/2. Ансамбль пам'ятки представляє рідкісний приклад поєднання мурованої споруди в стилі раннього бароко з дерев'яною, виконаною у традиціях народного зодчества.

З історії церкви

Храм Святої Великомучениці Параскеви вперше згадується у податкових реєстрах 1510 року як православна церква у селі Луків, а від 1564 року у містечку Мацеїв. 1620 року ця церква зазначена у реєстрі духовенства Любомльської протопопії дієцезії Холмської уже як уніатська. Під час шведської війни у 1706 році згоріла разом з костелом, палацом і майже усім містечком. На місці церкви збудували тимчасову каплицю, а 1723 року тут постала дерев'яна дзвіниця і нова мурована святиня, архітектура якої близька до західної костельної і "Люблінського ренесансу". Це надає церкві характерного лише для неї вигляду, який було збережено на сьогодні. В 1875 році перетворена в теплу. З 1875 року церква була приписана до Успенської церкви Лукова, а до того часу була самостійною.

В інтер'єрі церкви Святої Параскеви зберігся цікавий зразок наївного народного живопису 18 століття. Це ікона, на якій зображено святого Юрія Змієборця в лицарському обладунку, але на непропорційно маленькому конику та з зовсім нестрашним змієм під копитами коня. З напису на іконі дізнаємося, що «сію ікону дал изобразити раб Божій Павел Горбачук из женою своєю Марією за отпущеніє грехов своих и родителей Савви и Юліани. Року Божого 1790 мца сентября».

Архітектура

Церква

Цегляна, оштукатурена, зального типу. Накрита високим двосхилим дахом, який увінчаний сигнатуркою, щипці з бароковими хвилястими фронтонами і обелісками по кутах, площина стін розчленовується пілястрами та завершується розкріпованим карнизом.

Церква Святої Параскеви — тридільна будівля, що складається з просторої прямокутної нави, перекритої циліндричним склепінням з розпалубками, майже однакової з нею за шириною й висотою півкруглої апсиди та значно нижчого притвору. У західній частині нави два восьмигранні стовпи підтримують хори.

Елементами оздоблення фасадів нефи є пілястри, які підкреслюють її кути і членують площини стін, а також розкріпований над пілястрами багатопрофільний вінцевий карниз. Західний фасад декоровано щедріше: площину високого трикутного щипця, який його завершує, прикрашає композиція з двох профільованих пілястр, об'єднаних карнизом, над яким у центрі вміщено зображення святої Параскеви. Кути щипця акцентовані чотиригранними невисокими обелісками. Цікаво, що трикутний щипець притвору має ідентичне за характером оздоблення, але всі елементи його декору значно меншого розміру.

Дзвіниця

Дзвіниця розташована на межі церковної ділянки. Дерев'яна, квадратна в плані, триярусна, з шатровим завершенням, яке покрите ґонтом. Перший ярус утворює опасання на кронштейнах, другий і третій оперезані характерною для народного зодчества дерев'яною аркатурою.

У нижньому рубленому ярусі дзвіниці, вертикально обшитому дошками, розташовується наскрізний прохід на церковне подвір'я. Піддашок великого виносу між першим і другим ярусами підтримують кронштейни. Кожна грань другого ярусу має вигляд чотирипрогонової, а верхнього ярусу — трипрогонової аркади. Перехід від другого до третього ярусу також вирішений у вигляді піддашка. Верхній ярус завершується багатопрофільним карнизом, а увінчується чотиригранним наметом. Як і між'ярусні піддашки, він теж покритий ґонтом.

Точно знайдені пропорції, співвідношення між висотами трьох ярусів та їх розмірами в плані, малюнок аркад і профілювання їх стовпчиків свідчать про високий професіоналізм народних майстрів.

На прямокутній ділянці також знаходиться житловий будинок і господарські споруди.

Галерея

• 
  Параскевська церква та дзвіниця. 4 листопада 1916 р.
• 
  План церкви
• 
  План дзвіниці

Література

• Теодорович Николай Иванович. Волынь в описании городов, местечек и сел в церковно-историческом, географическом, этнографическом, археологическом и других отношениях: историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т.5. Ковельский уезд / репринт. изд. 1903 г. — Луцк, 2008. — 580 с. ISBN 978-966-517-3
• Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю. — К.: Техніка, 2004. — 176 с.: іл. — (Нац. святині України). — Бібліогр.: с. 170—173. ISBN 966-575-072-0.

Інтернет-джерела

• Довідник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (том 2 ст.110)
• Церква Святої Параскеви на Офіційному сайті Турійського благочиння Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Відеоекскурсія по Лукову

Посилання

• Замки та храми України. Луків (Мацеїв)
• Луків. Дзвіниця церкви св. Параскеви, 1723
• Мандрівка Україною. Луків