Церква Покрови Божої Матері (Сокілець)

парафія і храм Бучацького благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України в селі Сокільці Чортківського району

Церква Покрови Божої Матері — дерев'яна сакральна споруда в селі Сокілець (нині Чортківського району Тернопільської області). Парафія і храм Бучацького благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України. Церква колишнього Сокілецького монастиря.

Церква Покрови Божої Матері (Покрови Пресвятої Богородиці)

48°52′57.000000100001″ пн. ш. 25°24′14.0000001004″ сх. д. / 48.88250° пн. ш. 25.40389° сх. д. / 48.88250; 25.40389
СтатусПам'ятка архітектури місцевого значення
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна Україна
РозташуванняЦерква Покрови Божої Матері (Покрови Пресвятої Богородиці), травень 2016
КонфесіяПЦУ
ЄпархіяТернопільська єпархія ПЦУ
Матеріалдерево
Церква Покрови Божої Матері (Сокілець). Карта розташування: Україна
Церква Покрови Божої Матері (Сокілець)
Церква Покрови Божої Матері (Сокілець) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Покрови Божої Матері у Вікісховищі

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 112)[1].

Історія

ред.
 
Фасад церкви
 
Вигляд на село і церкву з боку с. Жнибороди

Село, монастир та церква неодноразово зазнавали нападів татар, які їх руйнували. За наказом[2] Яна Потоцького, сина одного з доброчинців монастиря — генерального подільського старости Стефана Потоцького, побудовано нову монастирську церкву. Вона збудована на масивній скелі, що звисає над крутим схилом правого берега р. Стрипи.

У 1819 році цісар Франц II підписав розпорядження про передачу монастиря оо. василіянам у Бучачі, монастирську церкву віддали капеланії в с. Губин.

Парохом церкви, зокрема, був о. Іван Галібей.[3]

Монастирський іконостас (1743 року) досліджував, зокрема, Олег Чуйко.[4]

Пам'ятка

ред.

Є пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 112).

Примітки

ред.
  1. Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.
  2. так у джерелі
  3. Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. ??.
  4. Культура монастирів Галичини в констексті суспільно-істоичних процесів XVI—XIX ст. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 4 вересня 2016.

Джерела

ред.