Відкрити головне меню

Хуана I (королева Кастилії)

королева Кастилії

Хуа́на I (ісп. Juana I; 6 листопада 1479(14791106)12 квітня 1555) — королева Кастилії (15041555) і Арагону (15161555). Остання представниця Трастамарського дому на іспанському троні. Народилася в Толедо, Кастилія. Донька арагонського короля Фернандо II і кастильської королеви Ізабели I. Дружина бургундського герцога Філіпа з дому Габсбургів. Після його смерті збожеволіла і була заслана в монастир. Королівствами замість неї правили її батько Фернандо II та старший син Карл V. Прізвисько — Божеві́льна (ісп. la Loca).

Хуана I
ісп. Juana I la Loca
Juan de Flandes - Portrait of Joan the Mad - WGA12045.jpg
Хуана I
Королева Кастилії
Попередник: Ізабела I
Наступник: Карл I Габсбург
 
Ім'я при народжені: кат. Joana I de Castella
Народження: 6 листопада 1479(1479-11-06)
Толедо
Смерть: 12 квітня 1555(1555-04-12) (75 років)
Тордесільяс
Громадянство: Іспанія
Віросповідання: Римо-католицька церква
Династія: Трастамарська
Батько: Фернандо II
Мати: Ізабелла I
У шлюбі з: Філіп I Вродливий
Діти: Елеонора, Карл, Ізабелла, Фердинанд, Марія, Катерина

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

ІменаРедагувати

  • Хуа́на I (ісп. Juana I) — в кастильських джерелах.
  • Жуа́на I (порт. Joana I) — в португальських джерелах.
  • Іва́нна, або Йога́нна (порт. IoannaI) — в латинських джерелах.
  • Хуа́на Касти́льська (ісп. Juana la Loca) — за прізвиськом.
  • Хуа́на Касти́льська (ісп. Juana de Castilla) — за назвою країни.
  • Ху́ана Трастама́рська (ісп. Juana de Trastámara) — за назвою династії.

БіографіяРедагувати

МолодістьРедагувати

 
Хуана I

Хуана була дочкою Католицьких монархів — Фердинанда II Арагонського і Ізабели I Кастильскої, чий шлюб став початком фактичного об'єднання роздробленої Іспанії.

Незважаючи на те, що Фердинанд і Ізабелла мали 5 дітей, що вижили, ситуація зі спадщиною об'єднаної корони Кастилії і Арагона залишалася критичною. По-перше, хлопчиком з них виявився тільки один — Хуан Астурійський. Серед інших 4 інфант були Хуана та троє її сестер. Одну з них — Катерину Арагонську, в політичних цілях було видано заміж за Генріха VIII Англійського. Дві інші (Ізабелла Астурійська і Марія Арагонська) стали по черзі першою та другою дружинами португальського короля Мануела I Щасливого.

У дівоцтві Хуана відрізнялася замкненим меланхолійним характером та схильністю до усамітнення.

Хуану ж у 1496 році було видано заміж за ерцгерцога Філіпа Австрійського, сина імператора Максиміліана I.

СпадкоємицяРедагувати

На наступний рік (1497) несподівано помер її брат — інфант Хуан Астурійський. Виникла загроза монархічної унії Кастилії і Арагону. Після цього спадкоємицею було обрано наступну за старшинством принцесу — Ізабеллу Астурійську, але у 1498 році вона померла під час пологів. Народжене нею немовля — Мігель, короткий час був спадкоємцем трьох корон — батьківської португальської та обох іспанських. Але дитина померла в 1500 році. Наступною за старшинством була Хуана.

Так як її шлюб починав приносити плоди (до 1500 року вона народила вже двох дітей, у тому числі одного хлопчика), це гарантувало певну стабільність у спадкуванні корони. Але коли в 1502 році Хуана з чоловіком приїхала до Іспанії з його нідерландських володінь, королева Ізабелла, її мати, переконалася, що чутки про нестабільний психічний стан доньки виявилися правдою.

Смерть матері і чоловікаРедагувати

 
Хуана над труною чоловіка. Франсіско Праділья

У 1502 році Ізабелла, королева Кастилії, мати Хуани, склала заповіт, згідно з яким вона призначала дочку своєю єдиною спадкоємицею в Кастилії, але разом з тим зауважила, що державою від імені дочки буде керувати і правити її батько Фердинанд II, якщо та виявиться недієздатною. Зять, Філіп Австрійський, в останній волі Ізабелли згаданий не був.

Після смерті Ізабелли Кастильської в 1505 році кортеси, відповідно до описаного вище документа, визнали Хуану королевою Кастилії. Але її чоловік Філіп I оголосив, що регентом новоспеченої королеви буде все-таки він, а не її батько Фердинанд. Таким чином, Філіп став першим королем Кастилії з династії Габсбургів під ім'ям Філіп I. Але і рік не минув, як восени 1506 року Філіп раптово захворів і помер. Перед цим тесть встиг звинуватити його в тому, що він тримає Хуану в ув'язненні і править від її імені незаконно. Країна стояла на порозі війни. (Несподівану смерть Філіпа пов'язували, в тому числі, і з отруєнням. Говорили, що наказ віддав Фердинанд).

Після смерті обожнюваного чоловіка королева стала несамовитою. Вона їздила з його тілом по Кастилії, не давала поховати і періодично розкривала труну, аби поглянути на Філіпа.

У Кастилії запанувала анархія. Короля Фердинанда покликали з Арагона, аби він взяв владу в свої руки. Філіпа поховали. А Хуану в 1509 році за розпорядженням батька відправили в замок Тордесильяс, де вона перебувала під пильним наглядом. Вона залишалася там до 1555 року, ще 44 роки свого життя. Її батько помер у 1516 році, після чого керувати Кастилією (а також Арагоном) став її син Карл, майбутній імператор. Хуана до самої смерті вважалася законною королевою, про її позбавлення влади ніде офіційно не оголошувалося. Втім, її ім'я намагалися не афішувати. Після довгого самітницького існування вона померла у віці 76 років.

Номінально, будучи королевою до своєї смерті, вона стала і є дотепер найстарішим за віком монархом Кастилії і Леону. Жоден з наступних монархів Іспанії не прожив довше за неї.

Похована поряд із чоловіком та батьками в Королівській капелі в Гранаді.

Душевна хворобаРедагувати

 
Портрет інфанти Хуани, Майстер житія св. Йосипа, Вальядолід
 
Портрет Філіпа I Красивого

Питання, наскільки Хуана дійсно страждала на божевілля, а наскільки чутки були спровоковані зусиллями трьох чоловіків, які правили від її імені (чоловіка, батька і сина), і дотепер залишається не вирішеним. Письмові джерела свідчать про наступне:

Життя в шлюбіРедагувати

Перша інформація про нестабільність її стану почала надходити після одруження з Філіпом I Вродливим 1496 року. Пара жила в Нідерландах, двір відрізнявся веселістю та куртуазністю. Контраст зі звичною похмурою релігійністю того життя, до якого вона звикла в Іспанії, був надзвичайним. Відзначали, що Хуана шалено закохалася у власного чоловіка, а він, спочатку оточивши молоду дружину теплом та турботою, незабаром повернувся до своїх численних коханок.

Хуана ревнувала. Крім того, майже покинута у ворожій атмосфері бургундського двору, позбавлена ​​компанії співвітчизниць, вона почувалался самотньою. Придворні ставилися до неї вороже. Відзначалися серйозні спалахи ревнощів, істерики. Крім того, по відношенню до чоловіка вона поводилася надмірно нав'язливо. Він же почав її відверто уникати. Нервові припадки траплялися часто. Хуана всю ніч могла кричати і стукати в стіну.

У 1498 році її мати королева Ізабелла відправила в Нідерланди особливого емісара, щоб той дослідив ситуацію, але Хуана відмовилася відповідати на його запитання. Після повернення посланець доповів Ізабеллі про меланхолію, нещасний стан інфанти та відсутність будь-якого впливу на політику.

Загострення ситуаціїРедагувати

Іспанією ширилися чутки про дивну поведінку спадкоємної принцеси. У 1501 році Хуана та її чоловік були запрошені до Іспанії, тому що Хуана стала спадкоємицею після смерті брата і сестри. 1502 року Ізабела I Кастильська склала особливий заповіт.

Філіпу при манірному іспанському дворі, де жінок переважно приховували, стало нудно. Після одного зі скандалів у грудні 1502 року він практично втік на батьківщину, до улюбленого бургундського двору, залишивши в черговий раз вагітну дружину в Іспанії. Дізнавшись, що чоловік поїхав, Хуана оскаженіла і зовсім втратила голову. Вона рвалася слідом за чоловіком, маючи намір навіть проїхати через територію Франції, де тоді взагалі йшла війна. Думка про те, що Філіп удома негайно оточить себе розкішними красунями, зводила її з розуму. Вона перебувала в такому важкому стані, що мати була вимушена помістити її під охорону в замок Ла Мота, де Хуана нарешті народила чергову дитину — Фердинанда.

Спочатку її не відпускали з огляду на стан здоров'я, потім — через порушене сполучення через війну у Франції, а згодом і батьки стали просити спадкову принцесу залишитися і вчитися правити королівством. Але після чергового скандалу, коли Хуана наговорила матері безліч різких слів, їй дали виїхати.

Вона повернулася в Нідерланди у квітні 1504 року. Дізнавшись, що Філіп дійсно завів собі фаворитку, Хуана обрізала тій розкішне волосся. Чоловік вдарив її по обличчю і замкнув на кілька днів у кімнаті. Хуана впала в істерику і оголосила голодування. Придворних жінок при ній не залишилося.

Критичний пікРедагувати

У 1505 році вона стала королевою Кастилії після смерті матері. За наказом Фердинанда кортесам були зачитані донесення з Нідерландів: вони дозволяли відразу ж показати, що одну з умов заповіту Ізабелли виконано, і що Хуана дійсно розумово нестабільна, тому за неї повинен правити регент. Але Філіп не збирався віддавати владу над країною тестю. Той, хто контролював Хуану, той і повинен був стати регентом. Раптово Філіп помер.

Смерть чоловіка 25 вересня 1506 року сильно вплинула на Хуану:

  • Вона не відходила від його тіла;
  • Довгий час опиралася похорону;
  • Потім впала в сильну депресію з періодичними нападами люті, які робили необхідним постійний нагляд за нею;
  • Була на останніх місяцях вагітності, що погіршувало її стан;
  • Їздила з траурною процесією по країні та кілька разів наказувала відкривати труну, щоб подивитися на чоловіка (тут їй встановлюють діагноз некрофілія і некроманія);
  • Шалено ревнувала навіть мертве забальзамоване тіло і забороняла наближатися жінкам до процесії;
  • Вона уникала товариства і часто зачинялася (тут говорять про агорафобії).

Колоритна легенда свідчить, що вона наказувала відкривати труну щоночі та обіймала забальзамовані останки коханого чоловіка. Проте, історики стверджують, що труну вона наказала відкрити вперше лише за 5 тижнів після смерті Філіпа, аби спростувати чутки про те, що його тіло було викрадено. Сталося це, коли труна знаходилася в тимчасовій гробниці в Бургосі.

Через деякий час в Бургосі почалася чума. Королева наказала рухатися в Торкемаду — це було по дорозі в Гранаду, місто, де знаходилася усипальниця монархів і куди вона везла тіло чоловіка. Коли йшли приготування до від'їзду, труну було відкрито вдруге (з тією ж метою).

Процесія пересувалася виключно вночі — «так як бідній вдові, яка втратила сонце своєї душі, нема потреби показуватися при світлі дня». Дні Хуана проводила в монастирях. У жіночих монастирях вона не зупинялася, будь-яким жінкам наближатися до тіла було заборонено. Одного разу процесія помилково зупинилася, аби заночувати, у жіночому монастирі. Їм довелося поспіхом збиратися та їхати, як тільки помилку було виявлено.

У січні 1507 року вона нарешті народила дівчинку Катерину в селі Торкемада. Тоді труну було відкрито втретє, і Хуана знову подивилася на останки коханого чоловіка.

У Торкемаді Хуана прожила кілька місяців, нікуди не від'їжджаючи. Отримавши звістки, що її батько відплив з Неаполя і готовий прийняти владу, вона наказала відкрити труну вчетверте, наостанок. До Гранади вона так і не доїхала.

Інший бік легенди — що Хуана їздила з труною чоловіка по країні впродовж кількох років (до 3). Це також перебільшення. Датування і маршрут відстежуються досить чітко. Одна з версій свідчить, що ченці могли вселити Хуані думку, що Філіп може воскреснути (існувало пророкування про принца, який зробить це через 14 років після смерті). Таким чином, її бажання не ховати його та забезпечити вільний доступ має ще одне пояснення.

Батько помістив її в Тордесильяс.

Життя в ув'язненніРедагувати

Народжена після смерті батька Катерина Австрійська — інфанта Каталіна, була залишена матері. Хуана виховувала Каталіну в Тордесильяс. Коли майбутню королеву Португалії вже дівчиною забрали звідти до двору напередодні підготовки до шлюбу, всі відзначали її певну неадекватність.

Мати ставилася до дитини, як до останнього, що залишилося у неї від чоловіка. Вона вважала, що він говорить з нею за допомогою лепетання немовляти. Ліжко дівчинки знаходилося в алькові кімнати, дістатися якого можна було лише пройшовши повз Хуану. Єдиною розвагою дитини було дивитися у вікно. Компанію Хуані складали лише дві жінки. Забрати Каталіну у неадекватної матері було неможливо.

Коли в 1516 році після смерті Фердинанда новий король та майбутній імператор, її син Карл, приїхав з сестрою Елеонорою відвідати матір, він був вражений не тільки тим, наскільки вона нехтувала гігієною і комфортом для себе і для дочки, але також і тим, який спосіб життя вела Хуана. Її звичною їжею були хліб і сир, які залишали під її дверима. Вона не дозволяла, аби хто-небудь бачив, як вона їсть. Карл сказав вартовим: «Мені здається, найбільш потрібним і необхідним буде зробити так, щоб ніхто не міг побачити Її Величність. Тому що нічого доброго з цього вийти не може».

Формулювання діагнозуРедагувати

Подібні курйози будуть зустрічатися практично протягом всього існування роду Габсбургів, нащадки якого будуть часто-густо плодами кровозмішних шлюбів між родичами з різних гілок цієї династії. Неадекватність, вроджені відхилення і недоліки, які є наслідком близької спорідненості подружжя, стануть певною відмінною рисою Габсбургів. Хуана Божевільна в історії стала лише одним з перших членів династії, схильних до настільки типової душевної недуги.

Сім'яРедагувати

У культуріРедагувати

Фігура Хуани приваблювала митців переважно періоду романтизму — завдяки силі її нерозділеного кохання, ревнощів і відданості.

ЛітератураРедагувати

  • П'єса в чотирьох актах Felipe el Hermoso (1845) — Eusebio Asquerino and Gregorio Romero.
  • П'єса La Locura de Amor (1855) — Manuel Tamayo y Baus.
  • П'єса «Santa Juana de Castilla» (1918) — Беніто Перес Гальдос
  • Роман El Pergamino de la Seducción (The Scroll of Seduction) (2005) — Gioconda Belli. Події розгортаються в наш час. Професор зачаровує юну студентку історією про Хуану, спокушає її, внаслідок чого дівчину охоплює дух божевільної королеви та її переживання. Таким чином, історію показано очима сучасної людини.
  • The Last Queen: A Novel of Juana La Loca — CW Gortner

МузикаРедагувати

Образотворче мистецтвоРедагувати

  • Картина в стилі історизм Juana la Loca (1877) — Francisco Pradilla.
  • Картина в стилі академізм Joanna the Mad with Philip I the Handsome — Louis Gallait.

ДжерелаРедагувати

  • W. H. Prescott, Hist. of Ferdinand and Isabella (1854)
  • Rosier, Johanna die Wahnsinnige (1890)
  • H. Tighe, A Queen of Unrest (1907).

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хуана I (королева Кастилії)