Некрофілія — сексуальна або психічна девіація, статевий потяг до трупів, мертвого. В клінічному розумінні вважається патологією.

Некрофілія
Pietro Pajetta - Der Hass - 1896.jpg
Спеціальність парафілія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F65.8
CMNS: Necrophilia у Вікісховищі

Трапляється рідко. Формується у психічнохворих та людей з вродженими чи набутими психічними аномаліями. Некрофілія може поєднуватися із садизмом (некро-садизм) у формі наруги над трупом.

У формуванні некрофілії визначну роль відіграють садизм, який проявляється в оскверненні трупа і нарузі над ним, чи мазохізм, пов'язаний з відразою при контакті з трупом і страхом викриття.

Причини появиРедагувати

Оргазм у людей обох статей нерідко сполучається з афектом страху й тривоги, через що первинно нейтральний тривожний стан може викликати оргазм. Для сексуального задоволення людина іноді сама приводить себе до стану тривоги читанням страшних розповідей чи викликанням в уяві відповідних ідей. Визначальне значення в походженні цього стану має не тільки залякування людей цвинтарями, трупами й небіжчиками, але й прагнення більшості людей на певному етапі розвитку до сприйняття цих розповідей, потреба у переживанні відчуття страху. При різкому зниженні порогу збудливості нервових структур, що забезпечують еякуляцію і оргазм, у окремих людей під час страшних розповідей і залякування може наступити оргазм. Тематика розповідей, що приводять до оргазму, може стати основою для патологічного фантазування. Однак головну роль у формуванні збочення грає психопатологічний ґрунт, саме він допомагає зважитися на реалізацію патологічного потягу і закріпити його. Некрофілія найчастіше зустрічається у психічнохворих людей, в першу чергу з вираженою неповноцінністю чи ендогенним процесом.

ЛітератураРедагувати

  • Еріх Фромм. Адольф Гітлер - клінічний випадок некрофілії. / англ.: Adolph Hitler, A Clinical Case of Nekrophilia. - in: Erich Fromm. The anatomy of human destructiveness. - New York, Holt, Rinehart and Winston Ed., 1973 (англ.)
  • Психологічний лексікон Гердера. / Herders Lexikon für Psychologie (in 3 Bde) - HOHE Verlag, 2007. - Bd. 2., S. 1450-1451. (нім.)

ПосиланняРедагувати