Хронологія інформаційно-комунікаційних технологій
Хроноло́гія інформаці́йно-комунікаці́йних техноло́гійАллахвердиев Руслан Сайяфович
Від прадавніх часів до кінця XX століття ред.
- Датування не встановлене — з'явилася музика і мова людини
- До 3500 р. до н. е. — Інформація древніми племенами передавалася за допомогою малюнків
- 35-е століття до н. е. — З'явилася писемність: в Шумері виник клинопис, а єгиптяни придумали ієрогліфи
- 1500-і рр. до н. е. — У Фінікії з'явився алфавіт
- 26-37 — Римський імператор Тиберій правив імперією з острова Капрі, передаючи сигнальні повідомлення за допомогою металевих дзеркал, що відбивають сонце
- 105 — Цай Лунь винайшов папір
- 600-і рр. — В Індуїстсько-малайській імперії офіційні документи писали на мідних пластинках, в інших випадках для листа використали більш нетривкі матеріали
- 751 — Папір потрапляє в ісламський світ після Таласької битви
- 794 — Перша паперова фабрика побудована ісламськими інженерами у Багдаді, Ірак
- 1040-і рр. — Бі Шен винайшов перші рухливі літери.
- 1450 — Йоганн Гутенберг виготовив друкарський прес і розробив систему набору за допомогою металевих рухливих літер
- 1520 — Кораблі Магеллана сигналили один одному стрільбою з гармат і підйомом сигнальних прапорів
- 1793 — Клод Шапп будує першу протяжну семафорну лінію
- 1831 — Джозеф Генрі пропонує і будує електричний телеграф
- 1835 — Семюел Морзе розробляє азбуку Морзе
- 1843 — Семюел Морзе будує першу протяжну телеграфну лінію
- 1844 — Чарлз Фенерті виготовляє папір з деревної целюлози, усунувши папір з ганчірок, який знаходив обмежене застосування
- 1849 — Асошиейтед Прес організовує в Новій Шотландії філію для прискореної доставки новин з Європи для нью-йоркських газет.
- 1876 — Олександр Грейам Белл і Томас Огастас Уотсон експонують електричний телефон у Бостоні.
- 1877 — Томас Алва Едісон патентує фонограф.
- 1889 — Алмон Строугер патентує прямий телефонний зв'язок.
- 1900 — Реджінальд Обрі Фессенден здійснив першу передачу голосу по радіо.
- 1901 — Гульєльмо Марконі передає радіосигнал з Корнуоллу в Ньюфаундленд через Атлантичний океан.
- 1919 — Почала працювати перша ліцензована радіостанція KDKA AM в Пенсільванії, США.
- 1925 — Джон Лоугі Байрд передав перший телевізійний сигнал.
- 1942 — Хеді Ламарр і Джордж Антейл винайшли псевдовипадкову перебудову робочої частоти при передачі радіосигналу.
- 1947 — Дуглас Ринг і Рей Янг з Bell Labs запропонували мережу, яка згодом привела до створення стільникового зв'язку.
- 1949 — Клод Шеннон, «батько теорії інформації», довів теорему Котельникова.
- 1958 — Честер Карлсон представив перший ксерокс для офісного застосування.
- 1963 — Запущений перший геостаціонарний супутник зв'язку, через 17 років після статті Артура Кларка.
- 1964 — Фірма AT&T почала випуск відеотелефонів.
- 1966 — Чарльз Као приходить до розуміння, що оптичний хвилевод на основі діоксиду кремнію — це практичний шлях передачі світла за допомогою повного внутрішнього відображення.
- 1967 — Тед Нельсон і Ван Дам розробили гіпертекст.
- 1969 — Запущені перші хости ARPANET, попередника Інтернету.
- 1971 — Рей Томлінсон розробив і почав застосовувати електронну пошту.
- 1971 — Ерна Гувер винайшла програмовану пріоритетну комутацію каналів телефонного зв'язку.
- 1977 — Дональд Кнут почав розробку першої системи комп'ютерного верстання TeX.
- 1986 — В Usenet уперше з'явився спам.
- 1989 — Тім Бернерс-Лі і Роберт Кайо в ЦЕРНі розробили прототип системи, яка з часом перетворилася на Всесвітню павутину.
- 1994 — Розроблена технологія Вікі: Уорд Каннінгем.
- 1994 — Створений консорціум Інтернет2.
- 1997 — З'явилися блоги (онлайнові щоденники).
- Наприкінці 1990-х: стали проводитися вебконференції.
ХХІ століття ред.
- 2005 — Створено суперкомп'ютер Blue Gene: від синтезу білків до моделювання людського мозку[1]
- 2005 — Створено квантовий комп'ютер з лазерною накачкою[2]
- 2005 — Протестовано логічні елементи нанодротового комп'ютера[3]
- 2005 — Відкрито новий тип складних мереж[4]
- 2007 — Молекулярний мікрочип запрацював[5]
- 2007 — Перший спіновий транзистор на основі кремнію[6]
- 2008 — Створено новий клас енергонезалежної пам'яті — пам'яті «на біговій доріжці», або трекової пам'яті.[7]
- 2012 — Створено нову модель штучного мозку[8]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ http://elementy.ru/novosti_nauki/25680/Superkompyuter_Blue_Gene_ot_sinteza_belkov_k_modelirovaniyu_cheloveskogo_mozga [Архівовано 18 червня 2017 у Wayback Machine.] Суперкомпьютер Blue Gene: от синтеза белков к моделированию человеского мозга
- ↑ http://elementy.ru/novosti_nauki/164573/Kvantovyy_kompyuter_s_lazernoy_nakachkoy [Архівовано 29 листопада 2016 у Wayback Machine.] Квантовый компьютер с лазерной накачкой
- ↑ http://elementy.ru/novosti_nauki/164792/Protestirovany_logicheskie_elementy_nanoprovolochnogo_kompyutera [Архівовано 4 серпня 2019 у Wayback Machine.] Сидоренко А. Протестированы логические элементы «нанопроволочного» компьютера
- ↑ http://elementy.ru/novosti_nauki/164943/Revolyutsiya_v_teorii_kommunikatsiy_otkryt_novyy_tip_slozhnykh_setey [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] Иванов И. Революция в теории коммуникаций: открыт новый тип сложных сетей
- ↑ http://elementy.ru/novosti_nauki/430446/Molekulyarnyy_mikrochip_uzhe_pochti_rabotaet [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] Молекулярный микрочип уже почти работает
- ↑ http://elementy.ru/novosti_nauki/430624/Pervyy_spinovyy_tranzistor_na_osnove_kremniya_otkryvaet_put_k_elektronike_novogo_pokoleniya [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Самардак А. Первый спиновый транзистор на основе кремния открывает путь к электронике нового поколения
- ↑ http://elementy.ru/novosti_nauki/430720/Magnitnaya_pamyat_na_begovoy_dorozhke_bystro_deshevo_i_nadezhno [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Самардак А. Магнитная память «на беговой дорожке»: быстро, дешево и надежно
- ↑ http://elementy.ru/novosti_nauki/431944/Ot_slozhnogo_k_slozhnomu_sozdana_novaya_model_iskusstvennogo_mozga [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] Наймарк О. Від простого до складного: створено нову модель штучного мозку
Посилання ред.
- The Joseph Henry Papers Project [Архівовано 16 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Лауреати Нобелівської премії. Гульєльмо Марконі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- -байрд/ Джон Байрд. Біографія(рос.)
- Walters R. Spread spectrum: Hedy Lamarr and the mobile phone. — Great Britain: «BookSurge», 2005.
- from Erricson to Kuper.htm Мобільний зв'язок від Ерікссона до Купера[недоступне посилання з липня 2019].
- center/biography/hoover.html Biography of Hoover from IEEE
- Історична пропозиція Тіма Бернерса-Лі для CERN [Архівовано 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт консорціуму Internet2 [Архівовано 14 вересня 2005 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Кнут Дональд. Все про TEX (Оригінал The TEXBook). — М.: Вильямс, 2003. — 560 с. [isbn 5-8459-0382-3]