Оптичний телеграф

Оптичний телеграф
Копія оптичного телеграфу Шаппа в Літермонте (Німеччина)

Опти́чний або семафо́рний телегра́ф, також телеграф Ша́ппа — система передачі інформації на далекі відстані за допомогою світлових . Система була винайдена у 1792 році французьким вченим Клодом Шаппом і набула популярності в кінці 18-го на початку 19-го століття.Семафорний телеграф був передвісником електричного телеграфу.

Похідними від семафорного телеграфу є семафорна азбука і геліограф.

ІсторіяРедагувати

Ранні конструкціїРедагувати

 
Ілюстрація системи, запропонованої Робертом Гуком.

Ідея оптичного телеграфу дуже стара і використовувалася з давніх часів у вигляді водяних телеграфів, факелів (які використовувалися стародавніми культурами з моменту відкриття вогню) і димових сигналів.

Сучасний дизайн оптичного телеграфу був вперше передбачений британським вченим Робертом Гуком, який дав яскраву і всеосяжну схему візуального телеграфу у поданні до Лондонського королівського товариства у 1684 році, в якому він виклав безліч практичних деталей. Система (яка була мотивована військовими проблемами, після нещодавньої Віденської битви 1683 року) ніколи не була застосована на практиці.[1][2]

 
Схема оптичного телеграфу, запропонована Річардом Ловеллом Еджвортом для використання в Ірландії.

Один з перших експериментів оптичної сигналізації був проведений англо-ірландським землевласником і винахідником Річардом Ловеллом Еджвортом у 1767 році.[3] Використовуючи мережу секцій передачі сигналів, встановлених на височині, сигнал передавався від однієї станції до іншої за допомогою телескопа.[4] Сам сигнал являв собою великий вказівник, який міг бути розміщений у восьми можливих положеннях з кроком 45 градусів. Пара двох таких сигналів давала всього 64 елементи коду, а додавання третього підвищувало комбінацію можливих сигналів до 256. Еджворт повернувся до своєї ідеї тільки в 1795 році, після того як почув про систему Шаппа.

Система телеграфу ШаппаРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. The Origin of the Railway Semaphore. Mysite.du.edu. Процитовано 2013-06-17. 
  2. History of the Telephone part2. Ilt.columbia.edu. Архів оригіналу за 2013-06-06. Процитовано 2013-06-17. 
  3. Rees, Abraham, ред (1802–1820). «Telegraph». Cyclopædia. 35. London: Longman, Hurst, Rees, Orme & Brown. Unpaginated work: pages 9-11 of the article entry. http://archive.org/details/cyclopaediaorun35rees. 
  4. Burns, Francis W. (2004). Communications: An International History of the Formative Years. IET. Процитовано 2013-02-07. 

ПосиланняРедагувати

  • Chappe's semaphore (Ілюстрована історія оптичного телеграфу)(англ.)