Христоріздвяна церква (Вергуни)

Христоріздвяна церква — цегляна церква в селі Вергуни, Хорольський район, Полтавська область. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний № 596.

Христоріздвяна церква
49°51′44″ пн. ш. 33°21′14″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Вергуни, (Хорольський район, Полтавська область)
Засновник	поміщик Іван Базилевський
Кінець будівництва	1801
Стиль	російський ампір
Належність	УПЦ КП
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Христоріздвяна церква (Вергуни) (Україна)
Христоріздвяна церква у Вікісховищі

Загальний вигляд

Усередині

Опис

У завершеному вигляді храм являв чудовий зразок культової будівлі, зведеної в стилі російського ампіру. Це була цегляна, оштукатурена, кругла в плані однобанна споруда, західний фасад якої прикрашали дві башти, що слугували дзвіницями. У композиційно-плановому вирішенні споруди використана схема храму-ротонди. План будівлі – коло, в межах якого два кільця стін і колон. Простір між двома кільцями стін займають зовнішні та внутрішні лоджії й ніші та невеликі приміщення біля вівтаря, розміщеного у напівкруглій апсиді, стіни якої по зовнішньому периметру мають форму прямокутника. Товщина стін будівлі становить 1,5 м. Радіус зовнішнього контуру – 13,1 м, внутрішнього приміщення – 7,4 м. З двох сторін зовнішнє коло має прямокутні виступи: зі сходу – вівтарний, із заходу – вхідний, оформлений двома квадратними у плані баштами та глибокою лоджією, розміщеною між ними. Фасадна лінія підкреслюється двома колонами тосканського ордеру. Останнім відповідають колони напівкруглих бічних північної і південної лоджій та пілястри стін.

Храм також мав усипальню, в якій знаходилися поховання родини Базилевичів, однак жодних відомостей про її облаштування не виявлено.

Цікаві факти

Після затвердження ескізного проекту та кошторису релігійній громаді з метою збору додаткових коштів була запропонована така схема: в залежності від суми, внесеної конкретним жертводавцем, його портретне зображення розміщувалося серед ангелів, пророків, святих та ін. – чим більша сума, тим вищий чин. При цьому кожному гарантувався оригінал портрета, зображення з якого переносилося на стіну храму. На поч. 1980-х у селі ще зберігалися кілька портретних зображень, виконаних на картоні олійними фарбами, що свого часу були використані як ескізи майбутніх розписів церкви.

З історії храму

Будувалася церква за кошти місцевого поміщика Івана Базилевського. 16.09.1801 відбулося освячення новозбудованого храму.

Кожні 3–5 років проводився ремонт споруди, останній відбувся 1914.

У 1911 стіни і склепіння внутрішнього об'єму були розписані студентами С.-Петербурзької АМ.

У 1723 при церкві діяла школа, у якій викладав дяк Данило Дорош.

У 1895 при церкві діяло земське училище.

У 1902 діяла церковна бібліотека.

У 1912 діяла жіноча церковнопарафіяльна школа.

У своєму первісному вигляді храм проіснував до 1936, коли було знято дзвони і демонтовано завершення двох дзвіниць, а саму споруду пристосовано під складське приміщення місцевого колгоспу.

Після 1945 споруду використовували як зерносховище, а усипальню – для зберігання насіннєвого фонду картоплі.

Поряд з цим, вказаний пам’ятник архітектури не перебуває у власності держави і взагалі немає ніякого власника, багато років руйнується та потребує невідкладної реставрації.

В червні 2019 року прокуратура подала до суду позовну заяву в інтересах держави про визнання церкви безхазяйним майном та передачу її у власність територіальної громади села Вергуни в особі Клепачівської сільської ради Хорольського району для забезпечення подальшого збереження пам'ятки архітектури національного значення.

Сучасність

У новітній час релігійна громада відновила свою діяльність як громада УПЦ КП. Зареєстрована органами державної влади 24.04.2000 за № 173. Богослужіння проводяться у культовій споруді.

Джерела

ВЕРГУНИ с., Хорольський р-н. Православної Церкви (з 2000-х – УПЦ КП) громада. Христоріздвяна церква. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Полтавіка. Полтавська енциклопедія