Христоріздвяна церква (Вергуни)
Христоріздвяна церква — цегляна церква в селі Вергуни, Хорольський район, Полтавська область. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний № 596[1].
Христоріздвяна церква | |
---|---|
49°51′44.7″ пн. ш. 33°21′14″ сх. д. / 49.86242° пн. ш. 33.35389° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Вергуни, (Хорольський район, Полтавська область) |
Засновник | поміщик Іван Базилевський |
Кінець будівництва | 1801 |
Стиль | російський ампір |
Належність | УПЦ КП |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Христоріздвяна церква у Вікісховищі |
Опис
ред.У завершеному вигляді храм являв чудовий зразок культової будівлі, зведеної в стилі російського ампіру. Це була цегляна, оштукатурена, кругла в плані однобанна споруда, західний фасад якої прикрашали дві башти, що слугували дзвіницями. У композиційно-плановому вирішенні споруди використана схема храму-ротонди. План будівлі – коло, в межах якого два кільця стін і колон. Простір між двома кільцями стін займають зовнішні та внутрішні лоджії й ніші та невеликі приміщення біля вівтаря, розміщеного у напівкруглій апсиді, стіни якої по зовнішньому периметру мають форму прямокутника. Товщина стін будівлі становить 1,5 м. Радіус зовнішнього контуру – 13,1 м, внутрішнього приміщення – 7,4 м. З двох сторін зовнішнє коло має прямокутні виступи: зі сходу – вівтарний, із заходу – вхідний, оформлений двома квадратними у плані баштами та глибокою лоджією, розміщеною між ними. Фасадна лінія підкреслюється двома колонами тосканського ордеру. Останнім відповідають колони напівкруглих бічних північної і південної лоджій та пілястри стін.
Храм також мав усипальню, в якій знаходилися поховання родини Базилевичів, однак жодних відомостей про її облаштування не виявлено.
Цікаві факти
ред.Після затвердження ескізного проекту та кошторису релігійній громаді з метою збору додаткових коштів була запропонована така схема: в залежності від суми, внесеної конкретним жертводавцем, його портретне зображення розміщувалося серед ангелів, пророків, святих та ін. – чим більша сума, тим вищий чин. При цьому кожному гарантувався оригінал портрета, зображення з якого переносилося на стіну храму. На поч. 1980-х у селі ще зберігалися кілька портретних зображень, виконаних на картоні олійними фарбами, що свого часу були використані як ескізи майбутніх розписів церкви.
З історії храму
ред.Будувалася церква за кошти місцевого поміщика Івана Базилевського. 16.09.1801 відбулося освячення новозбудованого храму.
Кожні 3–5 років проводився ремонт споруди, останній відбувся 1914.
У 1911 стіни і склепіння внутрішнього об'єму були розписані студентами С.-Петербурзької АМ.
У 1723 при церкві діяла школа, у якій викладав дяк Данило Дорош.
У 1895 при церкві діяло земське училище.
У 1902 діяла церковна бібліотека.
У 1912 діяла жіноча церковнопарафіяльна школа.
У своєму первісному вигляді храм проіснував до 1936, коли було знято дзвони і демонтовано завершення двох дзвіниць, а саму споруду пристосовано під складське приміщення місцевого колгоспу.
Після 1945 споруду використовували як зерносховище, а усипальню – для зберігання насіннєвого фонду картоплі.
Поряд з цим, вказаний пам’ятник архітектури не перебуває у власності держави і взагалі немає ніякого власника, багато років руйнується та потребує невідкладної реставрації.
В червні 2019 року прокуратура подала до суду позовну заяву в інтересах держави про визнання церкви безхазяйним майном та передачу її у власність територіальної громади села Вергуни в особі Клепачівської сільської ради Хорольського району для забезпечення подальшого збереження пам'ятки архітектури національного значення.[2]
Сучасність
ред.У новітній час релігійна громада відновила свою діяльність як громада УПЦ КП. Зареєстрована органами державної влади 24.04.2000 за № 173. Богослужіння проводяться у культовій споруді.
Джерела
ред.ВЕРГУНИ с., Хорольський р-н. Православної Церкви (з 2000-х – УПЦ КП) громада. Христоріздвяна церква. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Полтавіка. Полтавська енциклопедія
Примітки
ред.- ↑ Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. Рада Міністрів УРСР. Постанова від 24.08.1963 № 970. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 14 березня 2015.
- ↑ Унікальну церкву на Полтавщині хочуть взяти у комунальну власність. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 28 червня 2019. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 28 червня 2019.