Храм Успення Пресвятої Богородиці (Радимно)
Церква Успення Пресвятої Богородиці — втрачена колишня парафіяльна церква УГКЦ в Радимні.
Церква Успення Пресвятої Богородиці | |
---|---|
49°57′03″ пн. ш. 22°49′15″ сх. д. / 49.95097° пн. ш. 22.82083° сх. д. | |
Тип споруди | православний храм |
Розташування | Польща, Радимно |
Архітектор | Василь Нагірний |
Кінець будівництва | 1906–1911 |
Зруйновано | травень 1961 |
Будівельна система | цегла |
Належність | Греко-Католицька Церква |
Історія
ред.Перемиський латинський єпископ Ян Дзядуський (Jan Dziaduski) гербу Єліта за час свого служіння підтвердив фундуші та давні привілеї православних церков у Радимні, Дальовій та Волі Яслиській[1].
До 1905 року на місці церкви Успення Пресвятої Богородиці існувала давніша, дерев'яна, яка була побудована в 1806 році, але вона згоріла у липні цього ж року (її парафіяльним священиком був Ігнатій Давидович). Пожежа спалахнула з єврейської лазні і охопила будинок парафіяльного священика та церкву. Протягом року богослужіння проводилося в римо-католицькому костелі. Будівництво нової церкви розпочалося восени 1906 року. Автором проекту став український архітектор Василь Нагірний, який спроектував понад 200 церков в Галичині. У 1907 році будівництво церкви призупинилося через конфлікт між будівельною комісією церкви та священиком.
У 1911 році будівництво церкви було завершено. 26 травня 1912 року єпископ Перемиський, Самбірський і Сяноцький УГКЦ Костянтин Чехович освятив церкву.
Після Другої світової війни, коли комуністична влада заборонила греко-католицьку церкву в Польщі, Церква Успення Пресвятої Богородиці ще деякий час використовувалася як римо-католицький костел. У 1947 році в у будівлі церкви був влаштований склад будівельних матеріалів, а в травні 1961 року церква була зруйнована. Нині на цьому місці знаходиться шкільний ігровий майданчик, а в пресвітерії спочатку був магазин, який був зруйнований одночасно з церквою.
Примітки
ред.- ↑ Lewicki K. Dziaduski Jan (1496—1559) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T/ VI. — S. 72. (пол.)
Джерела
ред.- Наша Віра [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — 2004. — Ч. 7 (195).
- Місило Є. Український Нотр-Дам [Архівовано 14 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Історія. — 2019. — № 19.
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |