Відкрити головне меню

Храм Святого Іоана Златоуста — церква в центрі Ялти, розташована на Полікурівському пагорбі. Побудована в 18321837 роках за особистим клопотанням генерал-губернатора Новоросійського краю графа М. С. Воронцова за державний рахунок як соборний храм майбутнього міста. На церемонії відкриття храму був присутній російський імператор Микола І і його дружина Олександра Федорівна. Зразу після цього слідував високий указ про надання Ялті статусу міста.

Храм Святого Іоана Златоуста
Yalta1.JPG
44°49′19″ пн. ш. 34°17′46″ сх. д. / 44.82194° пн. ш. 34.29611° сх. д. / 44.82194; 34.29611Координати: 44°49′19″ пн. ш. 34°17′46″ сх. д. / 44.82194° пн. ш. 34.29611° сх. д. / 44.82194; 34.29611
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаЯлта
Архітектор Джорджо Торрічеллі
Засновник М. С. Воронцов
Поч. будівництва 1832
Кін. будівництва 1837
Зруйновано 1941
Відбудовано 26 листопада 1998 року
Стиль Російська псевдоготика
Належність православ'я
Адреса пер. Матроський, 4
Епонім Святий Іван Золотоустий
Єпархія Сімферопольська і Кримська єпархія
Веб-сайт zlatoust.prihod.ru
Церква святого Іоана Златоуста (Ялта). Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Церква святого Іоана Златоуста (Ялта)
Церква святого Іоана Златоуста (Ялта) (Автономна Республіка Крим)
Церква святого Іоана Златоуста у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Перший соборний храм Ялти був побудований за кресленнями архітектора Джорджо Торрічеллі. Він був виконаний з пиляних вапняних блоків в псевдоготичному стилі англійських заміських вілл, обштукатурений і забарвлений в охристі тони. Вінчали храм п'ять шатрових куполів, покритих сухозлитним золотом. Триярусна дзвіниця, що підноситься на 45 метрів над рівнем моря, відразу стала головним містобудівним і навігаційним орієнтиром міста. Вона була внесена до всіх міжнародних лоцій Чорного моря. Навколо храму розташовувався цвинтар — старе кладовище, залишки якого можна знайти і зараз.

У 80-х роках XIX століття собор св. Іоана Златоуста зазнав істотну перебудову. Її провів міський архітектор М. П. Краснов, який за власним кресленнями значно розширив будівлю храму і звів його хрестово-купольний простір в один купол візантійського стилю. Купол був забарвлений блакитною масляною фарбою і увінчаний великим позолоченим хрестом. Засоби на ці роботи пожертвував Ялтинський міський голова Андрій Львович Врангель. На його прохання в храмі також була влаштована прибудова, престол якої освячений на честь святого апостола Андрія Первозваного — небесного покровителя А. Л. Врангеля. До нашого часу не дійшли творіння академіка Краснова — Микільська каплиця, школа, храм, що згорів в 1941 році і розібраний на початку 1950-х. Завдяки своєму «міжнародному статусу» уціліла тільки дзвіниця.

З 1994 року почалося відродження святині. Автором нового проекту стала архітектор Олександра Валерівна Петрова, що узяла за основу креслення Джорджо Торрічеллі, знайдені в архіві палацу-музею Воронцова в Алупці. За три роки храм був відбудований в тому ж вигляді, як і при графові Воронцові. 26 листопада 1998 року він був освячений архієпископом Сімферопольським і Кримським Лазарем, про що оповідає пам'ятна таблиця, поміщена в притворі.

У храмі продовжується відтворення інтер'єрів, елементів внутрішнього убрання і церковного орнаментального розпису. Йде будівництво колись зруйнованої Микільської каплиці біля Морського порту, а також недільної школи.

ЛітератураРедагувати

  • «Крым эксурсионный». Путівник, «Біблекс», 2009, Харків, стор. 138. ISBN 978-966-2161-08-3 (рос.).