Відкрити головне меню

Храм Едфу

(Перенаправлено з Храм Гора)

Храм Го́ра в Едфу — храм в Едфу (Єгипет), присвячений богу Гору. Другий за розмірами храм Стародавнього Єгипту після Карнакського. Виділяється серед давньоєгипетських культових споруджень високим ступенем збереженості.[2]

Храм Едфу
Temple of Edfu 02.jpg
Храм Едфу
Координати: 24°58′40″ пн. ш. 32°52′24″ сх. д. / 24.97778° пн. ш. 32.87333° сх. д. / 24.97778; 32.87333
Тип споруди Храми Стародавнього Єгипту
Розташування ЄгипетЕдфу[1]
Висота 36 м
Будівельна система пісковик
Храм Едфу. Карта розташування: Єгипет
Храм Едфу
Храм Едфу (Єгипет)
Храм Едфу у Вікісховищі?

Гор БехдетськийРедагувати

 
Статуя Гора на вході у головний двір

Храм побудований на честь бога Гора, однак через деякі особливості культу спочатку вважалось, що божество має місцеве походження. Місто Едфу в II номі Верхнього Єгипту згадується під назвою Бехдет в текстах часів Среднього царства і пізніше; в текстах самого храму бог згадується під ім'ям Гор Бехдетський. Однак було встановлено, що культ Гора потрапив в Едфу в часи Стародавнього царства з міста Бехдет (сьогодні — Тель-ель-Баламун) в Дельті, що дозволило остаточно ототожнити його з Гором[3]. Давні греки, за яких почалось відновлення давього храму, зіставляли Гора з Аполлоном[4].

ІсторіяРедагувати

 
Зображення Птолемея X Александра I на стелі храму

Храм в Едфу існував з давніх давен єгипетської культури, але був відбудований наново за Птолемеїв, за давніми планами від більш ранішого часу вцілів лише наос, на якому збереглись картуші Нектанеба I. Перший камінь в фундамент храму, який відбудовувався був закладений 23 серпня 237 року до н. е.[5] за Птолемея III. В 212 році до н. е. був закінчений перший етап будівництва храму, а 10 вересня 142 року до н. е.[5] в присутності Птолемея VIII і його дружини[5] храм був перший раз освячений: в нього урочисто внесли статую Гора[4]. Після цього у 140 році до н. е.[5] будівництво храму тривало: з півдня до храму добудували дві зали з колонами, гіпостильне подвір'я, великий пілон і стіни, які оточують храм. Під час правління Птолемея X Александра (107-88 рр. до н. е.)[2] храм був відкритий. В 70 році до н. е.[5] він був знову освячений, однак це не стало закінченням будівництва. В 56 році до н. е.[5] була побудована брама з ліванського кедру, яка була оббита бронзою. І тільки за Птолемея XII в 57 році до н. е. все будівництво, яке тривало майже 200 років, було закінчено[4][5][2].

ОписРедагувати

 
Внутрішнє подвір'я з пілонами (колонами)
 
Одне з приміщень храму

Храм має довжину 137 метрів і ширину 79 м з висотою пілонів у 36 м[2]. Вісь його тягнеться з півдня на північ, «від Оріона до Великої Ведмедиці». Пілон прикрашений зі всіх боків написами і зображеннями. Птолемей Діоніс символічно приносить в жертву Гору і Хатхор ворогів і молиться місцевим божествам; далі — за царем і царицею рухається процесія представників різних країн, які несуть в храм дари. За пілоном знаходиться великий чотирикутний двір з 32 колонами; на його стінах — написи про будування і розміри (47,25 м довжина, 42 м ширина). Далі розміщена гіпостильна зала з 18 колонами; праворуч від входу — приміщення для бібліотеки (на стіні написаний її каталог), ліворуч — для молитви царя; стеля прикрашена астрономічними зображеннями. Наступна зала з 12 колонами називалась залою процесій; в одній з її кімнат знаходилась храмова лабораторія (на стінах написи — рецепти запашних мазей). В наступній залі знаходився жертовник; потім була головна частина — святеє святих, з боків і ззаду якої, відділені вузьким коридором, йшли 10 меж для різних божеств[4]. Архітектура храму, яка поєднує античні і давньогрецькі форми, відмічена рисами еклектизму[6]. На всіх стінах ззовні і всередині є численні написи і зображення: міф про Гора, який підкорює світи (внутрішня частина західної огорожі), гімни Гору (внутрішня частина стіни), звіт про будівництво, календар і статут місцевих свят, дарчі написи тощо.[4] В Едфу Гора зображували у вигляді крилатого диску, сокола, іноді людини з головою сокола. В написах в Едфу він був також Гором-Ра; храмові рельєфи підкреслюють щільний зв'язок Гора з його батьком Осірісом, матір'ю і Хатхор. Написи храму Едфу мають велике значення для єгипетської філології, через одне з найбільших зібрань ієрогліфічних текстів греко-римського часу.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. archINFORM — 1994.
  2. а б в г Коростовцев М. А. Религия древнего Египта.
  3. Рак И. В. Египетская мифология. — ISBN 5-275-00997-6.
  4. а б в г д Эдфу // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  5. а б в г д е ж Pharaonic temples in Upper Egypt from the Ptolemaic and Roman periods (en). UNESCO World Heritage Center. Процитовано 2014-03-29. 
  6. Египет (Древний) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Храм Едфу