Хорей
Хоре́й, або Трохе́й (грец. choréios, від choros — хор) — в античному віршуванні — триморна двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складами.
| двоскладові | |
|---|---|
| ˘ ˘ | пірихій |
| ˘ ¯ | ямб |
| ¯ ˘ | хорей, трохей |
| ¯ ¯ | спондей |
| трискладові | |
| ˘ ˘ ˘ | трибрахій |
| ¯ ˘ ˘ | дактиль |
| ˘ ¯ ˘ | амфібрахій |
| ˘ ˘ ¯ | анапест |
| ˘ ¯ ¯ | бакхій |
| ¯ ¯ ˘ | антибакхій |
| ¯ ˘ ¯ | амфімакр, кретик |
| ¯ ¯ ¯ | молос |
| чотирискладові | |
| ¯ ˘ ˘ ¯ | хоріямб, хореямб |
| ¯ ˘ ˘ ˘ | пеан, пеон |
В силабо-тонічній системі — двоскладова стопа, в якій ритмічний акцент припадає на перший склад, як правило, непарний (—U). Проте у хореїчному вірші наголоси спостерігаються не скрізь, що уможливлює варіювання пірихія.
На початках розвитку силабо-тонічної версифікації в європейській ліриці хорей вживався переважно в жанрі оди, звідки був витіснений ямбом. У сучасній українській поезії хорей, виникнувши на руїнах силабічного тринадцятискладника, — найпоширеніший віршовий розмір від кінця 19 ст., коли відбулася модернізація Шевченкового вірша, живленого фольклорною традицією (коломийки, шумки тощо).
Найменш вживаний хорей — одностопний:
- На майдані пил спадає.
- Замовкає річ…
- Вечір.
- Ніч (Павло Тичина).
Двостопний хорей спостерігається не часто, однак у творчості Г. Чупринки набув активного поширення:
- З жалем, з болем
- Понад полем
- Крик розноситься чаїний,
- Наче в давні
- Дні безславні
- Плач рабині
- На чужині.
Зрідка звертаються автори і до тристопного хорею:
- Піднялися крила
- Сонних вітряків,
- І черешню білу
- Вітер розбудив.
- І війнув на книги,
- Розметав листи…
- Серце! Ти не з криги?
- Не з заліза ти? (Максим Рильський).
Чотиристопний хорей — найпоширеніший розмір у сучасній українській ліриці:
- Тихо. Зорі потопають
- В океані хмар і ночі,
- Понад хвилі грім гуркоче,
- По каютах скрізь дрімають (…) (П. Карманський).
На відміну від чотиристопного хорею, п'ятистопний спостерігається не так часто:
- В сотах мозку золотом прозорим
- Мед думок розтоплених лежить,
- А душа вклоняється просторам
- І землі за світлу радість — жить! (Олена Теліга).
Цікавий приклад шестистопного хорею:
- Та замало буде тихої дороги.
- Усміхнеться неня: «Ну і басурман!»
- Налигаю місяць на срібляні роги,
- Шкереберть на ньому полечу в туман (О. Влизько).
Семистопний хорей вживається впереміж з іншими стопами, частіше перехідного ґатунку:
- Гей, віків та віків,
- прокопитило карі навали,
- Їхні печі впилися —
- алкогольний вогонь затуха…
- Вони ж десь позавчора
- юних мамонтів сном годували
- З свого сивого рубчикового фартуха (І. Драч).
Восьмистопний хорей, постаючи із сполуки двох віршів чотиристопного хорею в одну ритмічну одиницю, вряди-годи трапляється у віршовій практиці:
- Скільки щастя, що боюся. Залоскоче, як русалка.
- Шовковинками проміння перев'яже, обів'є.
- Заполонить. Зацілує ніжно-ніжно, палко-палко.
- Всю жагу — зоревий трунок, п'яний трунок — ізоп'є (Василь Чумак).
Хорей може вживатися й у формі вільного вірша як вільний хорей при різній кількості стоп у віршовому рядку та астрофічній будові, зберігаючи традиційне римування:
- Має крилами Весна
- Запашна,
- Лине вся в прозорих шатах,
- У серпанках і блаватах…
- Сяє усміхом примар
- З-поза хмар,
- Сяє усміхом примар
- Попелястих, пелехатих (Микола Вороний).
Джерела ред.
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
Посилання ред.
- Галліямб // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 211-212.
- Хорей // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 559-561.