Трибрахій (дав.-гр. τρίβραχυς, від «τρίβραχυς» — три, «βραχύς» — короткий) — в античному віршуванні — стопа на три мори, що складається з трьох коротких складів (U U U), застосовувалася як варіація рівнозначних їй стоп ямба та хорея. У новітньому віршуванні цей термін використовується на позначення відсутнього наголосу у стопі амфібрахія чи анапеста, найчастіше на першій стопі дактиля. У поезії XX століття така особливість спостерігається і в середині верса.

Стопи
двоскладові
˘ ˘пірихій
˘ ¯ямб
¯ ˘хорей, трохей
¯ ¯спондей
трискладові
˘ ˘ ˘трибрахій
¯ ˘ ˘дактиль
˘ ¯ ˘амфібрахій
˘ ˘ ¯анапест
˘ ¯ ¯бакхій
¯ ¯ ˘антибакхій
¯ ˘ ¯амфімакр, кретик
¯ ¯ ¯молос
чотирискладові
¯ ˘ ˘ ¯хоріямб, хореямб
¯ ˘ ˘ ˘пеан, пеон

Джерела

ред.
  • Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю. Ковалів: У 2 т. / К., 2007, том 2. — С. 498.

Посилання

ред.