Фіщенко Олексій Федорович
Олексі́й Фе́дорович Фі́щенко (29 грудня 1920, Умань — 15 лютого 2010, Київ) — український графік. Член Спілки художників СРСР, Національної спілки художників України (1960)[1]. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Народний художник України (2000)[2].
| Фіщенко Олексій Федорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
29 грудня 1920 Умань, Київська губернія, УНР | |||
| Смерть | 15 лютого 2010 (89 років) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1953) і Київський державний художній інститут (1959) | |||
| Діяльність | художник-гравер | |||
| Вчитель | Коновський Петро Сергійович і Пащенко Олександр Софонович | |||
| Член | СХ СРСР і Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Олексій Федорович Фіщенко народився 29 грудня 1920 року в місті Умань Черкаської області. Пережив голодомор. Учасник Другої світової війни, відзначений бойовими нагородами.
1953 року закінчив Одеське художнє училище[1] (викладач П. Коновський), 1959 — Київський художній інститут (1959, майстерня станкової графіки О. Пащенка).
Учасник обласних (з 1952) республіканських (з 1957) та зарубіжних (з 1959) художніх виставок. Перша персональна виставка відбулася у 1963 році[3]. Брав участь у пленерах в Україні та за її межами[4].
Посмертна виставка художника «Світ рисунка» експонувалася у виставкових залах Національної спілки художників України (2011)[4]. Його роботи разом з творами інших митців були представлені у виставковому проєкті Мистецького Арсеналу «Відбиток. Українська друкована графіка XX—XXI століть»[5].
Твори художника представлені у музейних, галерейних та приватних колекціях України та світу.
Творчість ред.
Олексій Фіщенко працював у різни видах графіки (кольоровий лінорит, рисунки олівцем, акварель, пастель), ілюстрував книги[3], створював живописні полотна.
Його рисунки кінця 1950-х — початку 1960-х років присвячені Черкащині, Каневу — рідним місцям. Тараса Шевченка і самого митця. Багато пейзажів, замальовок художник зробив в Карпатах, Криму, на Одещині, у Києві.
Створив низку портретів відомих особистостей: Т. Шевченка, Б.-І. Антонича, М. Драй-Хмари, М. Хвильового, П. Филиповича, В. Сосюри, Г. Чупринки та ін.[6].
Лінорити художника мають особливу фактуру і щільність кольору. Такогоо ефекту графік досягав завдяки використанню декількох дошок та доволі рідкісному методу друку — притисканням кліше руками без допомоги верстату. Усе це призводило до несподіваного результату на папері й унікальності кожного відбитку[5].
Вибрані твори ред.
Пейзажні серії:
- «Канів» (1957 — 59),
- «Тарасова земля»,
- «Моя Батьківщина» (1961),
- «Карпати» (1961 —70).
Портрети:
- «Портрет Т. Шевченка» (1982).
- «Скульптор Василь Бородай» (1994),
- «Автопортрет» (1997),
- «Микола Хвильовий, поет, публіцист» (2001).
Ліногравюри:
- «Звук ланів» (1967),
- «Сторожка тиша» (1969)
- «Оксамит гір» (1969)
- «Весняний день» (1970)
- «Жагучий полудень. Іллічівськ» (2002) та ін.
Книги про Олексія Фіщенка ред.
- Олексій Фіщенко : альбом. — Київ : Мистецтво,1968.
- Алексей Федорович Фищенко : каталог. — Киев, 1977. — (рос.).
Примітки ред.
- ↑ а б Стець, Маріанна (19 лютого 2016). Легкість та світло робіт Олексія Фіщенка у Музеї українського живопису. Наше Місто (Дніпро). Процитовано 26 листопада 2023.
- ↑ Указ Президента України від 3 жовтня 2000 року № 1103/2000 «Про нагородження діячів образотворчого мистецтва»
- ↑ а б Олексій Фіщенко. Бібліотека українського мистецтва. Процитовано 26 листопада 2023.
- ↑ а б Загаєцька О. Олексій Фіщенко з України / Олена Загаєцька // Образотворче мистецтво. — 2012. — № 1/2. — С. 101.
- ↑ а б Фіщенківська інтонація. Антиквар. Процитовано 26 листопада 2023.
- ↑ Федорук О. Інтенсивність емоцій сприйняття / Олександр Федорук // Образотворче мистецтво. — 2012. — № 1/2. — С. 99.
Література ред.
- Фіщенко О. Зерна моєї мрії / Олексій Фіщенко // Образотворче мисткцтво. — 2005. — № 2. — С. 55— 56 : іл.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 637.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 607.
- Фіщенко Олексій Федорович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 522-523.
- Фіщенко Олексій Федорович // Хто є хто в економіці, культурі, науці Києва. — Київ, 2001— 2002. — Т. 3. — С. 405.