Філіп Нереуш Олізар

Пилип Нереуш Олізар гербу Радван (пол. Filip Nereusz Olizar)(бл. 17501816, Броди, нині Україна) — шляхтич руського походження, камергер (шамбелян) короля Станіслава Августа Понятовського (з 9 грудня 1774 р.), підчаший Великого князівства Литовського (30.08.1780—1794), маршалок Головного Коронного трибуналу (1791), посол на сеймі 1792 р., після поділів Речі Посполитої — член російської едукаційної комісії в Литві та дійсний статський радник. Автор праці «Głosy miewane na sesyjach sejmowych roku 1792».

Філіп Нереуш Олізар
Народився 1750
Помер 1816
Броди, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Посада депутат[d] і Підчаший великий литовський
Рід Олізар
Батько Onufry Olizard
Мати Q106779070?
Брати, сестри Genowefa Olizar-Wołczkiewiczd
Діти Густав Олізар і Олізар Нарциз
Нагороди
орден Білого Орла орден святого Станіслава орден Святого Володимира II ступеня

БіографіяРедагувати

Син київського стольника Онуфрія Олізара та його дружини Маріанни Ружі Коженьовської (Róża Korzeniowska).

У 1814 році «отримав» параліч правої половини тіла, втратив дар мови. Для лікування виїхав до Італії, де рік перебував у Пізі. Незважаючи на лікування, його стан погіршувався, тому 1816 року вирішив повернутись до «краю». У Відні кілька діб провів у в'язниці через підозру в переховуванні генерала-втікача Дебеллі. Помер у тодішньому прикордонному місті Бродах, де й був похований.

Нагороджений орденами Білого Орла, Святого Станіслава та Святого Володимира II-го класу.

Одружився з Людвікою Немирович-Щит (першим шлюбом була за Людвіком Оскеркою), донькою Криштофа Немировича-Щита і графині Юзефи Бутлер. Батько Густава, Нарциза та Аделаїди Олізарів.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати