Вікіпедія

Філіппа Перрі

британська психотерапевтка і авторка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Перрі.

Філіпа Ферклоу (англ. Fairclough), у шлюбі Перрі (англ. Philippa Perry; нар. 1 листопада 1957[3]) - британська психотерапевтка, письменниця-романістка, авторка коміксів та журналістка. Авторка графічного роману "Диван-фантастика"; графічна казка про психотерапію (2010), [4] та «Як залишатись розумним» (2012) [5] та «Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите)» (2019)[6].

Філіппа Перрі
Народилася 1 листопада 1957(1957-11-01) (66 років)
Воррінгтон, Воррінгтон, Чешир, Англія, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність психотерапевтка, письменниця-романістка, сценаристка коміксів
Галузь психотерапія[1]
Alma mater Мідлсекський університетd і Abbots Bromley Schoold
Знання мов англійська[1]
У шлюбі з Грейсон Перрі[2]
Діти Flo Perry

Життєпис ред.

Народилася в Воррінгтоні, Чешир. Сім'я її матері мала бавовняну фабрику, а батько успадкував машинобудівну компанію та ферму. Вона здобула освіту в школі для дівчат Ебботса Бромлі[7] та у швейцарському жіночому пансіоні.[8]

Працювала секретаркою судових процесів, слідчою агенткою та працівницею McDonald's. Вступила до Політехнічного університету Міддлсекс, де здобула ступінь з образотворчого мистецтва.[9]

Одружена з художником Грейсоном Перрі. У 1992 народила дочку Флоренс. Живуть у Лондоні.[10]

Робота ред.

У 1985 році вона пройшла підготовку та пішла волонтеркою до благодійної організації "Самаряни", після чого пройшла підготовку як психотерапевтка. Перрі працювала у галузі психічного здоров’я 20 років,10 - на приватній практиці.[8] У 2010 році вона вступила на факультет Школи життя.[11]

Протягом двох років вела регулярну рубрику про психотерапію в Психологічному журналі[12]; у вересні 2013 року стала редакторкою колонки порад Red Magazine.[13] Вона також працює журналісткою-фрилансеркою, що спеціалізується на психології, і була запрошеною ведучою шоу "Культура" на BBC Two.

Перрі створила документальні фільми, серед яких: «Сексуальна брехня та закоханість: історія редакторки колонки порад» (BBC Four)[14], «Бути біполярним» (канал 4)[15], «Правда про дітей, які брешуть» (BBC Radio 4 )[16] та «Велике британське опитування сексу» (Канал 4).[17]

У 2010 р. академічним видавцем Палгрейв Макміллан опубліковано книгу Перрі «Диван-фантастика: графічна казка про психотерапію».[4] Це графічний роман, який розповідає історію психотерапевтки та її клієнтів з обох точок зору. Перрі коментує комікси й надає виноски на те, що може відбуватися між ними та на які теорії має спиратися психотерапевт.

Політика ред.

У квітні 2016 року Перрі заявила про свою підтримку британській Партії рівності жінок.[18]

Публікації ред.

Книги ред.

  • Couch Fiction: Графічна казка про психотерапію. Палгрейв Макміллан, 2010 рік. З післямовою Ендрю Самуельса.
  • Як залишатись розумним. Серія «Самодопомога в школі життя». Пан Макміллан, 2012 рік. За редакцією Алена де Боттона.[5] [19]
  • Книга, яку ви хотіли б, щоб ваші батьки прочитали (і ваші діти будуть раді, що ви це зробили). Лондон: Пінгвін, 2019.[20]

Видання українською ред.

  • Філіппа Перрі Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите) / Філіппа Перрі; пер. з англ. Д. Петрушенко. — Харків: Віват, 2020. — 288 с.[21]

Статті ред.

  • Perry, Philippa (2007). Working with dissociation. The British Journal of Psychotherapy Integration. Palgrave Macmillan. 4 (2): 29—42. ISSN 1759-0000. Архів оригіналу за 27 червня 2016. Preview. [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  • Perry, Philippa (2009). Relational marketing?. The British Journal of Psychotherapy Integration. Palgrave Macmillan. 6 (2): 47—51. ISSN 1759-0000. Архів оригіналу за 27 червня 2016. Preview. [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  • Perry, Philippa (18 січня 2011). How to be happy: a psychotherapst's view. The Guardian. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  • Perry, Philippa (2 травня 2010). Ideas for modern living: chemistry. The Guardian. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  • Perry, Philippa (23 лютого 2012). Gender and the tyranny of the normal. The Guardian. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  • Perry, Philippa (3 квітня 2012). Why children kill their parents. The Guardian. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.

Примітки ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Філіппа Перрі
  1. ↑ а б Czech National Authority Database
  2. ↑ https://www.databazeknih.cz/zivotopis/philippa-perry-131147
  3. ↑ https://twitter.com/Philippa_Perry
  4. ↑ а б Perry, Philippa (2010). Couch fiction: a graphic tale of psychotherapy. Hampshire, England New York: Palgrave Macmillan. ISBN 9780230366220.
  5. ↑ а б Perry, Philippa (2013). How to stay sane. New York: Picador. ISBN 9781250030641.
  6. ↑ Філіппа Перрі Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите) / Філіппа Перрі ; пер. з англ. Д. Петрушенко. — Харків : Віват, 2020. — 288 с.
  7. ↑ Facebook page, accessed 9 November 2020
  8. ↑ а б Cooke, Rachel (18 квітня 2010). I love Susie Orbach and Harvey Pekar comics – so I wrote Couch Fiction, a comic book about psychotherapy. The Observer. London. с. 13. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 25 квітня 2021.
  9. ↑ Randall, L. (30 квітня 2010). Interview: Philippa Perry - Writer. The Scotsman. Edinburgh.
  10. ↑ Wynne Jones, Ros (13 грудня 2003). Grayson Perry on cross dressing and happiness as "Britain's pre-eminent transvestite". Daily Mirror. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 25 квітня 2021.
  11. ↑ About us. theschooloflife.com. School of Life. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 25 квітня 2021.
  12. ↑ Perry, Philippa (16 травня 2012). Twitter chat: your mother and you. Psychologies Magazine. Lagardère Active. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 25 квітня 2021.
  13. ↑ Gilchrist, Hannah (2 вересня 2013). Tell us your dilemmas. Red (magazine). Hearst. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 25 квітня 2021.
  14. ↑ Philippa Perry (presenter) (6 травня 2016). Sex Lies and Lovebites (Television). BBC Four. Процитовано 20 лютого 2017. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Philippa Perry (presenter) (4 березня 2015). Being BiPolar (Television). Channel 4. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 20 лютого 2017. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Philippa Perry (presenter) (23 серпня 2016). The Truth About Children Who Lie (Television). BBC Radio 4. Процитовано 20 лютого 2017. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 січня 2017. Процитовано 25 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Philippa Perry (presenter) and Goedele Liekens (presenter) (25 лютого 2016). The Great British Sex Survey (Television). Channel 4. Процитовано 20 лютого 2017. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 25 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Catherine Mayer, Lily Allen, Ninotchka, Hugh Quarshie, Stella Duffy, Tanya Moodie, Philippa Perry, Jack Monroe and Leila Bertrand (27 квітня 2016). Give half your votes to equality on 5 May - WE think that's fair #VoteWE (Video). Women's Equality Channel via YouTube. Процитовано 28 квітня 2016. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 25 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Page, Benedicte (6 квітня 2011). Alain de Botton launches series of 'philosophical' self-help books. The Guardian. London. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 25 квітня 2021.
  20. ↑ Subscribe to read. Financial Times. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 13 квітня 2019.
  21. ↑ Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите). vivat-book.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.

 

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Філіппа_Перрі&oldid=40923726