Відкрити головне меню

Фтивазид

хімічна сполука
Ftivazide structure.png
Фтивазид
Систематизована назва за IUPAC
((4-hydroxy-3-methoxyphenyl)methylene)hydrazide
Класифікація
ATC-код J04AC03
PubChem 5479610
Хімічна структура
Формула C14H13N3O3 
Мол. маса 271,27 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність НД
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 2-5 год.
Екскреція Нирки 95%
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ФТИВАЗИД,
АТ«Стома»,Україна
UA/3585/01/01
15.07.2010-15/07/2015


Фтивази́д — синтетичний протитуберкульозний засіб для прийому всередину, що є похідним гідразиду ізонікотинової кислоти.

Фармакологічні властивостіРедагувати

Фтивазид — синтетичний протитуберкульозний препарат, що є похідним ізонікотинової кислоти. Препарат має бактерицидну дію, що зумовлена порушенням синтезу міколієвих кислот, синтезу фосфоліпідів та синтезу ДНК і РНК. Фтивазид має вибіркову дію до туберкульозної палички, до інших мікроорганізмів препарат неактивний. Застосовується виключно в складі комплексної терапії у зв'язку з швидким розвитком стійкості мікобактерій до препарату при монотерапії.

ФармакокінетикаРедагувати

Фтивазид швидко всмоктується при прийомі всередину, максимальна концентрація в крові досягається протягом 1-2 годин. Препарат створює високі концентрації в більшості тканин та рідин організму. Фтивазид проходить через гематоенцефалічний бар'єр.[1] Препарат проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується фтивазид в печінці. Виділяється препарат з організму переважно з сечею у вигляді активних метаболітів, частково виводиться з калом. Період напіввиведення складає 2-5 годин, при нирковій недостатності цей час може збільшуватись.

Показання до застосуванняРедагувати

Фтивазид застосовуються при активному туберкульозі усіх форм у складі комплексної терапії.

Побічна діяРедагувати

Фтивазид є менш токсичним, ніж ізоніазид, і побічні ефекти при його застосуванні спостерігають рідше.[1] При застосуванні фтивазиду можливі наступні побічні ефекти[2][3]:

  • Алергічні реакції — частіше спостерігаються (більше 1 % випадків застосування) висипання на шкірі, гарячка.
  • З боку травної системи — частіше (більше 1 % випадків) нудота, блювання, сухість в роті, біль в животі; рідко токсичний гепатит.
  • З боку нервової системи — головний біль, сонливість, ейфорія, запаморочення; рідко спостерігають периферичні неврити, неврит зорового нерва, депресія, психоз; у хворих на епілепсію можливо почастішання приступів судом.
  • З боку серцево-судинної системи — частіше (більше 1 % випадків) біль в грудній клітці; рідше підвищена кровоточивість.
  • Ендокринні порушення — рідко гінекомастія в чоловіків, меноррагія в жінок.

ПротипоказиРедагувати

Фтивазид протипоказаний при стенокардії, вадах серця, захворюваннях нирок нетуберкульозної природи з нирковою недостатністю, при підвищеній чутливості до препарату, алкоголізмі, психічних захворюваннях, під час годування грудьми. З обережністю застосовують при вагітності.

Форми випускуРедагувати

Фтивазид випускається у вигляді таблеток по 0,1, 0,3 та 0,5 г.[4]

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9
  • Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4

ПосиланняРедагувати