Відкрити головне меню

Фрідріх II Бранденбурзький, Фрідріх Залізний, Фрідріх Залізний зуб (нім. Friedrich II. Von Brandenburg; 19 листопада 1413(14131119), Тангермюнде, Саксонія-Ангальт — 10 лютого 1471, Нойштадт-на-Айші, Баварія) — курфюрст та маркграф Бранденбурзької марки в 1437–1470 роках.

Фрідріх II
нім. Friedrich II. von Brandenburg
Friedrich II 300f.jpg
курфюрст Бранденбурзької марки
 
Народження: 19 листопада 1413[1]
Тангермюнде, Штендаль, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Смерть: 10 лютого 1471[1] (57 років)
Нойштадт-на-Айші, Середня Франконія, Баварія
Династія: Гогенцоллерни
Батько: Фрідріх I
Мати: Єлизавета Баварська
Діти: Доротея, Маргарита, Йоганн, Еразм

Медіафайли у Вікісховищі?

Другий син Фрідріха I та Єлизавети Баварської у віці 8 років був заручений з наслідною принцесою Польщі Ядвігою Ягайлівною і протягом десяти років виховувався в Польщі. Раптова смерть нареченої залишила глибокий слід в душі Фрідріха, все життя страждав меланхолією.

У 1437 Фрідріх очолив марку. Продовжуючи політику свого батька, він вів боротьбу зі станами, зламав автономію дворянства. Але у своїй політиці він навмисно уникав імперських тенденцій, відмовився від запропонованих йому корон Польщі та Богемії і волів присвятити себе зміцненню свого курфюрства. Для цього він обмежив самостійність об'єднаних Берліна- Кельна і міських спілок в Бранденбурзькій марці, позбавивши колишніх їх вольностей, заснував на Шпреє, між Кельном і Берліном, фортецю.

У 1446 році після смерті польського короля Владислава III у битві під Варною Фрідріха II було висунуто претендентом на трон Польщі. Його переважно підтримувало духівництво та патриціат великих міст.Проте на з'їзді в Пйотркув-Трибунальському більше голосів отримав Болеслав IV Варшавський. Втім зрештою трон дістався Казимиру Ягеллончику.

У 1451 було завершено будівництво палацу курфюрста. Спадковими договорами з Мекленбургом, Саксонією і Гессеном він огородив курфюрство від зовнішніх загроз. В 1454 Фрідріх викупив у тевтонського ордена за 40 тисяч гульденів Нову марку.

Приєднав до своїх володінь Коттбус, Неймарк, Тальберг -Вернігероде, Альтмарк; через Лузацію вступив в боротьбу з Їржі Подєбрадом і за миром в Губені в 1462 році відмовився від наміру приєднати Лузацію; невдало закінчилася і спроба захопити Померансько-Штеттінські землі, де в 1464 році вимерла герцогська лінія.

Виснажений безрезультатною боротьбою з Померанією, в 1470 Фрідріх передав владу своєму братові Альбрехту-Ахіллу і пішов у Франконію, в фортецю Плассенбург, де і помер в 1471 році.

Благочестя і твердість волі були основними рисами характеру Фрідріха II. Батько його приділяв багато часу справам імперії, але він цілком зосередив свою увагу на Бранденбургу. Відносини Фрідріха до імператора були постійно мирними і дружніми.

НащадкиРедагувати

11 червня 1446 у Віттенбергу Фрідріх II одружився на Катерині Саксонській, дочці курфюрста Саксонії Фрідріха I. У них народилися:

ЛітератураРедагувати