Фрідріх фон Кохенгаузен

Фрідріх Ернст Едуард Арнольд фон Кохенгаузен (нім. Friedrich Ernst Eduard Arnold von Cochenhausen; 14 липня 1879, Марбург20 липня 1946, Гохштадт-ам-Майн) — німецький офіцер, генерал артилерії вермахту. Доктор філософських наук.

Фрідріх фон Кохенгаузен
нім. Friedrich Ernst Eduard Arnold von Cochenhausen
Народився 14 липня 1879(1879-07-14)
Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина
Помер 20 липня 1946(1946-07-20) (67 років)
Гохштадт-ам-Майн, Ліхтенфельс, Верхня Франконія, Баварія, Американська зона окупації Німеччини
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність нехудожній письменник
Науковий ступінь доктор філософських наук
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Генерал артилерії
Нагороди
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Альберта (Саксонія)
Орден Фрідріха (Вюртемберг)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «Ліакат»
Галліполійська зірка
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

БіографіяРедагувати

Старший брат генерал-лейтенанта Конрада фон Кохенгаузена. 21 вересня 1897 року поступив в 11-й польовий артилерійський полк. Закінчив Військову академію (1910) і в 1910-19 служив у Великому Генштабі і Польовому генштабі. Учасник Першої світової війни.

Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. У 1919-20 і 1920-23 служив в Імперському військовому міністерстві. З 1 жовтня 1923 року — командир 2-го дивізіону 6-го артилерійського полку, з 1 грудня 1925 року — начальник штабу інспекції військово-навчальних закладів. 1 березня 1928 року переведений в штаб 4-го артилерійського полку, 1 лютого 1929 року призначений командиром 4-го артилерійського полку, а 1 лютого 1931 року — командувачем артилерії 4-го військового округу. 31 січня 1932 року вийшов у відставку. 28 червня 1933 року Кохенгаузен став президентом Німецького товариства воєнної політики та військових наук і залишався на цій посаді до кінця Другої світової війни. 1 жовтня 1935 року зарахований в люфтваффе і призначений інструктором Академії люфтваффе в Берліні-Гатові. 28 вересня 1938 року знову вийшов у відставку.

28 серпня 1939 року повернувся на службу в армію і був призначений начальником 13-го військового округу. 1 травня 1942 року відправлений у резерв фюрера, 31 травня — у відставку.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • 1913: Geschichte des 1. Kurhessischen Infanterie-Regiments Nr. 81 und seiner Stammtruppen. Ein Festgabe zum hundertjährigen Stiftungsfest, E. S. Mittler & Sohn, Berlin
  • 1920 Deutsches Soldatentum
  • 1922: Der Schütze (gemeinsam mit Hans Rühle von Lilienstern)
  • 1923: Der Weg zum Offizier im Reichsheer (unter besonderer Berücksichtigung der Lehrgänge an den Waffenschulen), Verlag „Offene Worte“, Charlottenburg
  • 1924 Die Truppenführung – Taktisches Handbuch für den Truppenführer und seinen Gehilfen, E. S. Mittler & Sohn, Berlin (weitere Auflagen u. a. 1933 und 1940)
  • 1926 Die kriegswissenschaftliche Fortbildung des Truppenoffiziers. Ein Handbuch für Lehrende und Lernende mit praktischen Beispielen, E. S. Mittler & Sohn, Berlin
  • 1929 Gneisenau – Seine Bedeutung in der Geschichte und für die Gegenwart, E. S. Mittler & Sohn, Berlin
  • 1930: Führertum. 25 Lebensbilder von Feldherren aller Zeiten. Auf Veranlassung des Reichswehrministers Dr. Groener (bearbeitet von Offizieren der Wehrmacht und zusammengestellt von Oberst von Cochenhausen), E. S. Mittler & Sohn, Berlin
    • 3. Auflage 1937, 4., erweitere Auflage 1941
  • 1933: Von Scharnhorst bis Schlieffen 1806–1906 – Hundert Jahre Preußisch-deutscher Generalstab, Berlin (als Herausgeber)
  • 1933 Wehrgedanken – Eine Sammlung wehrpolitischer Aufsätze, Hanseatische
  • 1933 Gefechts-Fibel (Schützenzug und Schützenkompanie), Verlag „Offene Worte“, Berlin
  • 1934: zusammen mit Alfred Boehm-Tettelbach
    • Conrad von Hoetzendorf – Eine Studie über seine Persönlichkeit, Junker und Dünnhaupt, Berlin
    • Der böhmische Feldzug Friedrichs des Großen 1757 im Lichte Schlieffenscher Kritik, Junker und Dünnhaupt, Berlin
  • 1934: Truppenführer-ABC – Ein taktisches Nachschlagewerk, E. S. Mittler & Sohn, Berlin
  • 1935: Reichsheer im Dritten Reich, Verlag Siegismund, Berlin
  • 1935: Schöpfer und Gestalter der Wehrkraft. Auf Veranlassung der Deutschen Gesellschaft für Wehrpolitik und Wehrwissenschaften herausgegeben, Verlag von E. S. Mittler & Sohn, Berlin (als Herausgeber)
  • 1936: Das Reichsheer – Deutschlands Erwachen. Bücher der Kraft und des Lebens für unsere Jugend, Verlag von Velhagen & Klasing
  • 1936 Wille und Tat – Ein Buch zur Nacheiferung, herausgegeben vom Reichsluftfahrtministerium, Riegler, Berlin
  • 1937 Schicksalsschlachten der Völker, Breitkopf & Härtel
  • 1937: Der Genius des Feldherrn, Sanssouci Verlag, Potsdam (als Herausgeber)
  • 1937 Das wichtigste Wehrschrifttum des Jahres 1936, in „Bücherkunde“, Gauverlag Bayreuth, 4. Jg.
  • 1938 Erinnerlichtes Soldatentum – Beiträge zur soldatischen Erziehung
  • 1938: Briefe des Generalfeldmarschalls Graf Helmuth von Moltke Insel-Verlag
  • 1940 Die Verteidigung Mitteleuropas, unter Mitarbeit von Gerhard Oestreich, Wilhelm Scheidt, Bernhard Schwertfeger, Gunther Frantz und Hermann Ullmann, Eigen Diederichs Verlag, Jena (als Herausgeber)
  • 1940 Gneisenau, der Überwinder Napoleons, Hanseatische Verlagsanstalt, Hamburg
  • 1940 Kultur und Soldatentum
  • 1940: Vom Kriege. Um Veraltetes gekürzte Ausgabe (als Herausgeber)
  • 1940: Schicksalswende Europas (mit einem Geleitwort von General der Flieger von Cochenhausen), E. S. Mittler & Sohn, Berlin
  • 1941: Gedanken von Moltke (mit einem Geleitwort von General der Flieger von Cochenhausen), Atlantis-Verlag, Berlin
  • 1941: Führertum. 26 Lebensbilder von Feldherren aller Zeiten (auf Veranlassung des Oberkommandos der Wehrmacht bearbeitet von Offizieren der Wehrmacht und zusammengestellt von General der Artillerie von Cochenhausen. Mit einem Geleitwort des Chefs des Oberkommandos der Wehrmacht Generalfeldmarschall Keitel, Verlag von E. S. Mittler & Sohn, Berlin (4., erweiterte Auflage)
  • 1942 Soldatische Führer und Erzieher – Gesammelte Aufsätze
  • 1943 Der Wille zum Sieg. Clausewitz’ Lehre von den dem Kriege innewohnenden Gegengewichten und ihrer Überwindung, erläutert am Feldzug 1814 in Frankreich
  • 1943 Gedanken von Clausewitz, Atlantis-Verlag, Berlin

ЛітератураРедагувати

  • Karl Friedrich Hildebrand: Die Generale der deutschen Luftwaffe 1935–1945, Teil II, Band 1: Abernetty–v. Gyldenfeldt, Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1701-1, S. 162–163
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 108

ПосиланняРедагувати