Відкрити головне меню

Фролівська вулиця

вулиця у Подільському районі Києва

Фро́лівська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Контрактової площі і Притисько-Микільської вулиці до Андріївського узвозу.

Фролівська вулиця
Київ
Фролівська вулиця.jpg
Фролівська вулиця, вид від Притисько-Микільської вулиці
Місцевість Поділ
Район Подільський
Назва на честь Фролівського монастиря
Колишні назви
Чорна Грязь, Флорівська
Загальні відомості
Протяжність 275 м
Координати початку 50°27′49″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.46361° пн. ш. 30.516583° сх. д. / 50.46361; 30.516583Координати: 50°27′49″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.46361° пн. ш. 30.516583° сх. д. / 50.46361; 30.516583
Координати кінця 50°27′43″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.462056° пн. ш. 30.514306° сх. д. / 50.462056; 30.514306
Поштові індекси 04070
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Контрактова площа»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Фролівська, 22, колишня прохідна фабрики «Юність», 1820-ті рр.
Фролівська, 6/8 — будівлі на території Фролівського монастиря
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11777
У проекті OpenStreetMap r356759
Мапа
CMNS: Фролівська вулиця на Вікісховищі

Прилучаються вулиця Боричів Тік і Фролівський провулок.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Вулиця відома з XVI століття, разом із Фролівським провулком складала вулицю Чорна Грязь (від очеретяного болота, що було поряд, на місці теперішнього Фролівського монастиря). З середини XIX століття до 20-х років XX століття існувала під паралельними назвами: Чорна Грязь і вулиця Фролівська (Флорівська). У списках вулиць Подолу за 1855 рік Чорна Грязь і Фролівський провулок вже згадуються як дві самостійні вулиці. На картосхемах кінця XIX — початку XX століття вулиця Чорна Грязь складала лише частину Фролівської вулиці (від Фролівського провулку до Андріївського узвозу). З 20-х років XX століття вживається тільки назва «Фролівська вулиця», від Києво-Флорівського Вознесенського жіночого монастиря.

Пам'ятки архітектуриРедагувати

На вулиці знаходяться деякі споруди ансамблю Флорівського монастиря — церква Ікони Казанської Божої Матері, келії, корпус № 16, будинок ігумені, Трапезна церква.

Пам'яткою архітектури є будинок № 22 — колишня прохідна фабрики «Юність» (1820-ті рр.). Також пам'ятками архітектури є будинки № 1/6, 5, 6 та 7.

ПерсоналіїРедагувати

У будинку № 5/43 мешкали Микола Закревський, історик, автор праці «Опис Києва» (1868 рік) та Дмитро Багалій, історик, академік АН УРСР.

ЗображенняРедагувати

ДжерелаРедагувати