Відкрити головне меню

Фрідрік фон Бейст

австрійський політик
(Перенаправлено з Фридрік фон Бейст)

Фрідрік фон Бейст (нім. Friedrich Ferdinand Graf von Beust; *13 січня 1809, Дрезден, Саксонія — †24 жовтня 1886, Австро-Угорщина) — саксонський, австрійський та австро-угорський державний діяч і дипломат, граф.

Фридрік фон Бейст
нім. Friedrich Ferdinand Graf von Beust
Фридрік фон Бейст
Міністр закордонних справ Саксонії
1849 — 1853
Міністр внутрішніх справ Саксонії
1858 — 1866
Міністр-президент Саксонії
1858 — 1866
Прапор
Міністр закордонних справ Австрійської імперії
30 жовтня 1866 — 15 березня 1867
Попередник: Олександр фон Менсдорф-Пулі
Спадкоємець: посаду скасовано
Прапор
Голова Ради міністрів Австрійської імперії
7 лютого 1867 — 15 березня 1867
Попередник: Ріхард Белькреді
Спадкоємець: посаду скасовано
Прапор
Голова Ради міністрів Цислейтанії
15 березня 1867 — 8 листопада 1871
Попередник: посада заснована
Спадкоємець: Карл Вільгельм фон Ауершперг
Прапор
Міністр закордонних справ Австро-Угорщини
15 березня 1867 — 8 листопада 1871
Попередник: посада заснована
Спадкоємець: Дюла Андраші
 
Освіта: Лейпцизький університет і Геттінгенський університет
Народження: 13 січня 1809(1809-01-13)
Дрезден, Саксонія
Смерть: 24 жовтня 1886(1886-10-24) (77 років)
Санкт-Андре-Вердерн, Нижня Австрія, Австро-Угорщина
Громадянство: Австрійська імперія, Польща і Російська імперія
Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі?

Походження та ранні рокиРедагувати

Народився в Дрездені, в сім'ї суддівського чиновника. Походив з роду Бейста, який спочатку був відомий в Бранденбурзі, а потім, більше 30 років, проживав в Саксонії. Після навчання в Геттінгені і Берліні Бейст надійшов на саксонську дипломатичну службу.

Кар'єра в СаксоніїРедагувати

З 1836 працював секретарем посольства в Берліні, з 1838 — в Парижі.

У 1841 призначений повіреним у справах Саксонії в Баварії. З 1846 — резидент в Лондоні; з 1848 — посланник в Берліні.

  • У 1849-1853 обіймав посаду міністра закордонних справ;
  • З 1849 — також міністра сповідань і народної освіти;
  • В 1853-1856 — міністра внутрішніх справ;
  • В 1858-1866 — голова Ради міністрів Саксонії.

У 1849 наполіг на невизнанні Саксонією загальнонімецької конституції, яке привело в травні 1849 до повстання в Дрездені (пригніченого за допомогою прусських військ).

26 травня 1849 уклав з Пруссією і Ганновером Союз трьох королів, «що має на меті збереження внутрішньої і зовнішньої безпеки Німеччини, а також незалежності і недоторканності окремих німецьких держав». Після того, як до цього союзу відмовилися приєднатися Баварія і Вюртемберг, Бейст починає переорієнтовуватися на Австрію.

Якщо ще в 1849, всупереч наполяганням Австрії на участі Німецького союзу в Кримській кампанії проти Росії, Бейст уклав від імені Саксонії з іншими державами Середньої Німеччини сепаратний договір, то вже під час австро-італо-французької війни (1859) він займав доброзичливу по відношенню до Австрії позицію.

Під час Австро-пруської війни (1866) Саксонія стала союзницею Австрії. Після її поразки, Бейст був змушений покинути саксонські державні пости і переїхати до Відня.

Кар'єра в Австрії та Австро-УгорщиніРедагувати

30 жовтня 1866 Бейст зайняв пост міністра закордонних справ Австрії; 23 червня 1867 одержав титул рейхсканцлера Австрії, якого ніхто не удостоювався з часу Меттерніха. У 1868 був зведений в спадковий графський титул. З 7 лютого 1867 також ще займав пост міністр-президента Австрії. Був одним з авторів Австро-угорської угоди. У 1867 робив зусилля для формування антипрусського союзу Австро-Угорщини і Франції, брав участь в Зальцбурзькому побаченні Франца Йосипа і Наполеона III. Незважаючи на це, після початку Франко-прусської війни 1870-1871 оголосив про нейтралітет Австро-Угорщини.

8 листопада 1871 звільнений з державних посад, призначений членом Палати панів (Heerenhaus) Цислейтанії і посланником в Лондоні. Замість нього міністром закордонних справ і імператорського двору, головою кабінету міністрів, призначений граф Дюла Андраші.

У жовтні 1878 Бейст був призначений австро-угорським посланником в Парижі. З 19 травня 1882 — у відставці. Помер в 1886 в Санкт-Андре-Вердерне (Нижня Австрія).

ТвориРедагувати

  • Erinnerungen zu Erinnerungen. Verlag Wöller, Leipzig, 1881.
  • Aus drei Viertel-Jahrhunderten. 2 Bände, Verlag Cotta, Stuttgart 1887.

ДжерелаРедагувати

  • Фрідрік фон Бейст (нім.)
  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — СПб, 1890—1907.
  • Дипломатический словарь. — М.: Государственное издательство политической литературы. А. Я. Вышинский, С. А. Лозовский.1948.
  • Helmut Rumpler: Die deutsche Politik des Freiherrn von Beust 1848-50. Zur Problematik mittelstaatlicher Reformpolitik im Zeitalter d. Paulskirche, Wien 1972.