Фредрік Стрем

О́тто Фре́дрік Стрем (швед. Otto Fredrik Ström, 10 липня 1880(18800710), парафія Бреред, Галланд, Швеція — 23 листопада 1948, Стокгольм) — шведський політик лівого соціалізму, письменник, журналіст (головний редактор), краєзнавець і фольклорист; був членом парламенту в першій палаті (1916–1919) від соціал-демократів і соціал-демократичної лівої партії Швеції у виборчому окрузі Стокгольма, у 1919 та 1921 роках від соціал-демократичної лівої партії та Комуністичної партії Швеції у виборчому окрузі Норботтен, і у 1930–1948 роках від соціал-демократів у Стокгольмському міському виборчому окрузі.

Фредрік Стрем
швед. Fredrik Ström
Фредрік Стрем, 1940
Народився	10 липня 1880(1880-07-10) Brearedd, Швеція
Помер	23 листопада 1948(1948-11-23) (68 років) Bollebygdd, Швеція
Поховання	Breared cemeteryd
Країна	Швеція
Діяльність	редактор, політик
Знання мов	шведська
Посада	member of the First Chamberd, member of the First Chamberd, member of the First Chamberd і member of the First Chamberd
Партія	Соціал-демократична партія Швеції (1916), Q10672903? (1919), Q111285801? (1921) і Соціал-демократична партія Швеції (1948)
У шлюбі з	Tua Strömd
Діти	Folke Strömd
Медіафайли у Вікісховищі

З життєпису

Фредрік Стрем народився в Бререді (нині Сімлонгсдален) у Галланді. Близько 1890 року сім'я переїхала в Гальмстад, де батько відкрив виробничий бізнес. У Гальмстаді Фредрік Стрем пройшов професійну школу, яку закінчив у 1902 році.

Ще в шкільні роки його приваблювали опозиційні представники політики та газети, також рано почав розвивати свою творчість. Зокрема, якось улітку працював у Hallandsposten.

Вже юнаком Фредерік переїхав до Гетеборга, щоб навчатися на учителя в університеті. Почав вивчати історію, політологію, історію літератури та скандинавські мови, але так і не завершив ці студії, оскільки літературні та політичні інтереси взяли гору. Під час перебування в Гетеборзі він познайомився з Сет Геглунд, і між ними започаткувалась дружба на все життя й тісна політична співпраця. Також у цей гетеборзький період він заприятелював з Еллен Кей.

На початку 1904 року Фредрік Стрем залишив Гетеборг і переїхав до Стокгольма, щоб отримати роботу в газеті Socialdemokraten, де він швидко увійшов у коло провідних соціал-демократів, від Карла Брантінга до Кати Дальстрем.

Завдяки літераторському таланту Стрема, йому незабаром запропонували роботу в ЗМІ, відтак він обійняв посаду редактора в Ескільстуні спершу в серпні 1905 року для Sörmlands-Kuriren, а потім, від 1906 року, для газети Folket, що стала її наступницею.

Та вже 1908 року він переїхав до Євле, щоб на кілька років стати редактором Arbetarbladet.

У 1910 році він повернувся до Стокгольма як директор і редактор видавництва (і однойменного часопису) соціал-демократичного молодіжного руху Fram, заснованого в 1903 році. Разом з тим він виконував багато організаційних і політичних завдань. Зрештою він став секретарем Соціал-демократичної робітничої партії в 1911 році і залишався на цій посаді до 1916 року.

Фредрік Стрем, 1929 рік.

Фредрік Стрем, як і його друзі Сет Геглунд і Карл Ліндхаген, належав до лівої опозиції в Соціал-демократичній робітничій партії Швеції і був виключений з партії під час розколу в 1917 році, коли була сформована Соціал-демократична ліва партія Швеції (SSV). Тоді ж він став секретарем нової партії. Згодом, коли SSV у 1921 році було реорганізовано, Стрем разом із Сет Геглунд став одним із засновників Комуністичної партії Швеції, він же став її постійним секретарем. Стрем познайомився з Леніним і став активним членом Комуністичного Інтернаціоналу. Однак він дуже критично поставився до Сталіна і в 1924 році вирішив порвати з комунізмом.

Фредрік Стрем знову приєднався до Соціал-демократичної партії в 1926 році. Він став другим редактором Socialdemokraten і залишався на цій посаді до 1939 року. У 1932–1936 роках він також був головним редактором цього періодичного видання.

Стрем став членом Риксдагу в 1916 році, де в періоди 1916–1921 і 1930–1948 років входив до першої палати.

Поступово Фредрік Стрем став дуже активним і продуктивним політиком на муніципальному рівні. Ще в 1912 році він був обраний до міської ради Стокгольма, яку залишив лише 1946 року. Він був заступником міського голови в 1930 і 1938–1942 роках, головою міської ради в 1938–1940 роках. У 1913–1914 роках він був головою Стокгольмського робітничого муніципалітету.

Могила Фредріка і Туї Стремів на цвинтарі Бререда в Сімлонгсдалені.

Фредрік Стрем також обіймав низку різних виборних посад: так, від 1918 року був членом Ради з благоустрою Стокгольма, зокрема опікувався збереженням культурної і природної спадщини міста. Крім того, у 1922–1931 роках був членом міськради, у 1926–1929 рр. — управління поліції, у 1931–1932 рр. — управління охорони здоров'я, у 1935 році — апеляційніого управління, тощо. В галузі культури Стрем у 1929–1936 роках входив до правління Спілки письменників Швеції, у 1931–1939 рр. — аудитор Товариства Дев'яти, від 1939 — голова Товариства друзів Стокгольмського мистецтва, а від 1938 — член правління Клубу публіцистів.

Фредрік Стрем помер 23 листопада 1948 року і похований на території церкві Бререда в Сімлонгсдалені.

Особисте життя

Батьком Фредріка Стрема був Отто Андерссон (1856–1939), який спочатку був торговцем у Бререді, пізніше — у Хальмстаді. Його мати Марія (1854–1910) була донькою священика Йохана Фредріка Стрема (1812–1889) у Бререді та Анни-Лаврентії, уродженої Мьоберг (1818–1886). На честь матері він та інші його брати і сестри взяли прізвище Стрем. У Фредріка було двоє молодших братів і молодша сестра.

Фредрік Стрем одружився в 1905 році з письменницею Туйою Ерікссон (1885–1953), яка опублікувала кілька п'єс під псевдонімом Таге Стам (Tage Stam). Вона була дочкою секретаря редакції газети Social-Demokraten Пера Ерікссона. З нею він мав дітей Майю (1905–1981) і Фольке (1907–1996), згодом бібліотекаря бібліотеки Гетеборзького університету, де зберігається основна частина архіву Ф. Стрема.

З доробку

Літературна творчість Фредріка Стрема включає художню літературу, а також політичні й наукові праці, хоча останні часто написані в популяризаторській формі.

У своєму першому романі Folket i Simlångsdalen, написаному в 22-річному віці, Стрем перебував певною мірою під впливом Сельми Лагерлеф. Цей роман став більш відомим, коли був екранізований (1924 і нова екранізація 1947 року). Уже під час навчання в Гетеборзі, коли він заприятелював з Еллен Кей, це вплинуло на його літераторство. Також він познайомився і подружився з Августом Стріндбергом. У 1907 році видав поетичну збірку «Мозаїка» (Mosaik).

Інтерес до російської революції характеризує збірку оповідань Hjältinnan från Nevan (1918). Під час свого комуністичного періоду він опублікував велику 5-титомну працю з історії російської революції. Після розриву з комунізмом він написав у 1924–1929 роках роман-сюїту Rebellerna, що містить 5 частин і 2 188 сторінок: він прагнув змалювати історію шведської соціал-демократії в літературний спосіб, відображаючи те, що він сам пережив. У 1931 році він випустив ще один оглядовий твір «Під червоними прапорами» (Hjältinnan från Nevan), в якому, серед іншого, зобразив багатьох особистостей, з якими мав контакти в політичному житті. У 1931 році він також публікує книгу про життя, долю та пригоди Кати Дальстрем у захопливій і особистійсній манері.

У 1944 році було опублікована книга Arbetets soner, яка мала на меті популярно зобразити історію робітничого класу. Це була збірка есеїв, більшість з яких він написав сам, але декілька опусів були авторста експертів з різних галузей. Відтак, робота стала поєднанням політичної історії, особистих і культурних досліджень.

У 1948 році Стрем опублікував біографічний твір Fabian про Фабіана Монссона.

Його інтерес до театру призвів, зокрема, до появи п'єси En kämpe faller (1935).

У 1940 році він почав писати великі мемуари, які так і не були повністю завершені. Перша частина, Min ungdoms strider, — це суміш спогадів дитинства, ліричних і різких зображень місцевості та людей, а також прагнень молоді та молодіжних революційних ідей. Друга частина, починаючи від 1942 року, I stormig tid, зображувала час до і після Першої світової війни та була передісторію формування його поглядів напередодні наступних політичних і соціальних змін. Планувалася також третя частина, але він так і не встиг її завершити.

Як журналісту, Стрему доводилося постійно писати велику кількість статей і брошур на різні теми. Окрім суто політичних питань на злобу дня, він торкався таких тем, як принципи соціалізму, мир, оборона, податки, жіночі питання, проблема алкоголізму тощо. У 1942 році він опублікував «Проти богів» (Mot tidens gudar) — збірка промов і лекцій, які він прочитав як довірена особа та представник багатьох установ і спілок.

У 1942 році він також опублікував екологічну описову та багато ілюстровану роботу «Міста-вілли Великого Стокгольма» (Stor-Stockholms villastäder). Інтерес до рідного міста надихнув Стрема на написання ще низки краєзнавчих описів та оповідань.

Нарешті Фредрік Стрем відомий і як фольклорист, — так він досить рано почав узагальнювати фольклорні записи на науковому рівні. У 1926 році вийшла велика збірка «Шведи в своїх прислів'ях» (Svenskarna i sina ordspråk): це видання, багато ілюстроване Оссіаном Ельґстрьомом, містить понад 7 000 прислів'їв, які упорядник зібрав як із давніших літературних джерел, так і особисто записав по шведських селах. Слідом за цією роботою в 1929 році вийшла книга «Шведські прислів'я» (Svenska ordstäv), також проілюстрована Оссіаном Ельгстремом, а в 1937 році — «Шведські приказки» (Svenska folkgåtor) з малюнками Уно Сталлархольма. Останнє зібрання містить понад 5 000 шведських приказок і є унікальним за змістом (зазвичай приказки подаються разом з прислів'ями), а також найбільшим у своєму роді.

Бібліографія

Погруддя Фредріка Стрема роботи Кнута Єрна (1919), відтворене (1965) завдяки зусиллям громадських діячів Халланда і розміщене в школі в Сімлонгсдалені.

Художня література

• Folket i Simlångsdalen. Stockholm: Bonnier. 1903.
• Hjältinnan från Nevan och andra berättelser. Stockholm: Nutiden. 1919. Libris 1659172 
• Mosaik : dikter och prosafragment. Malmö: Förlagsaktiebolaget "Fram". 1907. Libris 1617966. http://hdl.handle.net/2077/37320 
• Rebellerna : en krönika. 1-5. Stockholm: Ljungberg. 1926–1936. Libris 37424 
  • [1] Bonden och hans son. Stockholm: Ljungberg. 1926. Libris 37425 
  • [2] Staden vid havet. Stockholm. 1926. Libris 37426 
  • [3] Den stora striden. Stockholm: Ljungberg. 1927. Libris 37427 
  • [4] Den röda himmelen. Stockholm: Ljungberg. 1928. Libris 37429 
  • [5] Nya himlar och en ny jord. Stockholm: Ljungberg. 1929. Libris 37432 

Інше

• Boken om bonden och socialismen. Socialdemokratiska ungdomsförbundets agitationsskrift ; 7. Malmö: Socialdemokratiska ungdomsförbundet. 1905.
• Den moderna socialismen : redogörelse för Emile Vanderveldes bok om "Socialismen och den industriella utvecklingen". [Broschyr,Frams] Socialdemokratiska ungdomsförbundets agitationsskrift ; 3. 1905. Malmö. 1905.
• Öppet bref till jordbrukets arbetare : [Utg. af Sörmlands distr. af Soc. dem. partiet.]. Eskilstuna. 1906.
• Arbetarkvinnorna och socialismen. Stockholm. 1907.  
• Inför kraftmätningen : Några ord till valmännen i Södermanland. Eskilstuna: "Folket". 1908.
• Kvinnor! : skaffen eder bildningens och sammanslutningens makt!  : några ord. Stockholm: Socialdemokratiska kvinnokonferensens arbetsutskott. 1908.
• Det nya valsättet : de proportionella valen  : kortfattad, lättfattlig framställning. Frams broschyrer ; 35 (1-2 uppl). Malmö: Fram. 1909.
• Högerns lurendrejerier och liberalismens valbluffar : Tvenne föredrag. Stockholm: Fram. 1911. - Tillsammans med Zeth Höglund.
• Skattelagar och självdeklaration. Stockholm: Fram. 1911.  
• Socialdemokratiska programpunkter : i en kortfattad framställning belysta / av Rickard Sandler och Fredrik Ström. Stockholm: Tiden. 1912.
• Det militära försvaret : för och mot / Sven Hedin, Fredrik Ström, K. P. Arnoldson. Stockholm: Fram. 1913.
• Skall rusdrycksförbudet förrådas?. Stockholm: Fram. 1913.  
• De skyldiga i världskriget. Stockholm: Fram. 1914.
• Tal mot Sven Hedin. Stockholm: Fram. 1914.
• Höger och vänster : krisen inom socialdemokratin. Stockholm: Fram. 1916.
• Den svenska Dreyfusprocessen : historik och document. Häfte 1-17. Stockholm: Fram. 1916–1919. - Tillsammans med Carl Nathanael Carleson.
• Upprop till Sverges ungdom!. Fredsskrifter, 99-1589493-7 ; 43. Stockholm: Svenska freds- och skiljedomsfören. 1916.
• Branting och hans garde : politiska silhuetter. Stockholm: Fram. 1918. http://runeberg.org/brantgar/ 
• Regeringen, folket och den revolutionära tiden : anförande vid I kammarens remissdebatt 23 jan. 1918  : (efter det stenografiska protokollet). Stockholm: Fram. 1918. 
• Den ryska arbetar- och bonderepublikens statsförfattning : med korta kommentarer och reflexioner. Stockholm: Fram. 1918.  
• Världsrevolution eller världsreaktion. Stockholm. 1919.  
• Leve rådsrepubliken Sverge! : ned med blocket Trygger - Edén - Branting!  : tal till valmännen. Stockholm: Socialdemokratiska vänsterpartiet. 1920.  
• Sanningen om Ryssland : efter föredrag i Luleå, Kiruna med flera orter hösten 1919. Luleå: Norrskenet. 1920.  
• Kapitalets diktatur eller proletariatets? : till kapitlet om den tredje internationalen : föredrag i Malmberget, Luleå, Kramfors m.fl. andra platser hösten 1920. Luleå: Tryckeriaktiebolaget Norrskenet. 1921.
• Kapitalismen på de anklagades bänk : Fredrik Ströms tal under remissdebatten  : efter riksdagens stenografiska protokoll. Stockholm: Fram. 1921.
• Vårt parti och III internationalen : [krisen inom syndikalismen]. Stockholm: Fram. 1921. 
• Kommunistiska partiets taktik och politik. Stockholm: Sveriges kommunistiska parti. 1923.
• Ryska revolutionens historia i sammandrag. 1-5. Stockholm: Ryska revolutionens historias förl. 1924.  
• Vår ställning till oxkommunisterna. Stockholm: Sverges kommunistiska parti. 1924. 
• Svenskarna i sina ordspråk jämte sju tusen svenska ordspråk om gud djävulen, mannen, kvinnan och kärleken, livet och döden, glädjen och sorgen, ämbeten och yrken etc / illustratör Ossian Elgström. Stockholm: Bonnier. 1926.
• Vad är och vad vill Skådebanan?. Stockholm. 1927.  
• Ryska revolutionen : en studie. Eskilstuna: Frihet. 1928.
• Svenska ordstäv eller vad prästen sa om nattvardsgästerna, klockarn om orgelverket, torparn om hovmarskalken, gubben om döden och flickan om kärleken etc / ill. Ossian Elgström. Stockholm: Tiden. 1929.
• Kata Dalströms liv, öden och äventyr i kampen mot herremakten : en krönika. Stockholm: Tiden. 1930.
• Svenska folkgåtor / teckningar av Uno Stallarholm. Stockholm: Bonnier. 1937.
• Min ungdoms strider : memoarer. Stockholm: Norstedt. 1940.  
• Arbetardikt i kamptid. Studentföreningen Verdandis småskrifter, 99-0470915-7 ; 440. Stockholm: Bonnier. 1941.  
• Visor, ramsor och andra folkrim / teckningar av Uno Stallarholm. Stockholm: Bonnier. 1941. Libris 1458906 
• I stormig tid : memoarer. Stockholm: Norstedt. 1942.  
• Kristendom i krig / Fredrik Ström, Arvid Runestam. Stockholm: Rabén & Sjögren. 1942.  
• Mitt kommunalpolitiska testamente. Stockholm: K. L. Beckman. 1942.
• Mot tidens gudar och andra inlägg i dagsdebatten. Stockholm: Bonnier. 1942.  
• Frihet, rätt, humanitet. Stockholm: Trots allt. 1943.
• Halländska bilder : ungdomsdikter. Halmstad. 1944.
• Om Z. Höglund. S. l. 1944.
• Fabian : en bok om Fabian Månsson / i samarbete med Rune Hillbom och S. Jacob Boëthius. Stockholm: Kooperativa förbundets bokförlag. 1948. 
• Skomakaren som blev kungens skattmästare : F. V. Thorsson. Deras liv blev bragd, 99-2921440-2 ; 19. Stockholm: Svenska missionsförbundets förlag. 1949.  
• Halland : en litterär beskrivning. Halmstad: Samfundet Hallands biblioteks vänner. 1966. 

Пам'ять

Меморіальний камінь у Сімлонгсдалені на честь Фредріка Стрема, встановлений культурно-історичною асоціацією Бререда в 1980 році.

• іменем Фредріка Стрема названо вулицю в Хальмстаді.
• У Сімлонгсдалені є пішохідна доріжка «Шлях Фредріка Стрема» (Fredrik Ströms stig).

Примітки

Джерела і література

• Erixon, Sigurd (1958). ”Fredrik Ström 10/7 1880 - 23/11 1948”. Kungl. Gustav Adolfs Akademiens minnesbok 1942–1957 (1958): sid. 130-137. (швед.)
• Höglund, Zeth (1949). Aldrig glömde vi er: Fredrik Ström, Carl Lindhagen, August Strindberg. Stockholm: G. Lindström. (швед.)
• Tvåkammarriksdagen 1867–1970, Almqvist & Wiksell International, 1992, band 5, s. 439 (швед.)
• Bengtsson, Håkan (1992). Konfrontation och försoning : en studie i Fredrik Ströms romanserie Rebellerna. Skrifter utgivna av Litteraturvetenskapliga institutionen vid Göteborgs universitet, 0348-4653 ; 22. Göteborg: Litteraturvetenskapliga institutionen, Univ. ISBN 91-86270-25-7 (швед.)
• Dalström, Kata (1987). Brev till Hjalmar Branting och Fredrik Ström / inledning och kommentarer: Rut Berggren. Lund: Arkiv. ISBN 91-7924-022-4  (швед.)
• Frydén, Uno (1930). Fredrik Ströms bonde- och arbetarskildringar. Stockholm: Ljungberg. (швед.)
• Leander, Per (2021). Lenins kostym - De svenska socialisterna och ryska revolutionen. Stockholm: Carlsson bokförlag. (швед.) 
• Nerman, Ture (1967). Akademikerna i arbetarrörelsen. Stockholm: Rabén & Sjögren. sid. 94-98. (швед.)  
• Wallbom, Arne (1949). Rebellerna : en krönika om arbetets folk : talardisposition. Stockholm: Folket i Bild. (швед.)