Фредерік V (король Данії)

Фредерік V (дан. Frederik 5., 31 березня 1723(17230331), Копенгаген — 14 січня 1766, Копенгаген) — король Данії і Норвегії з 6 серпня 1746 року. Із династії Ольденбургів. Син данського короля Крістіана VI і Софії Магдалени Бранденбург-Кульмбахської.

Фредерік V
Frederik V
Фредерік V
король Данії і Норвегії
6 серпня 1746 — 14 січня 1766
Коронація: 4 вересня 1747
Попередник: Крістіан VI
Наступник: Крістіан VII
 
Народження: 31 березня 1723(1723-03-31)
Копенгагенський Замок, Копенгаген
Смерть: 14 січня 1766(1766-01-14) (42 роки)
Палац Крістіансборґ, Копенгаген
Поховання: Собор Роскілле
Країна: Данія
Релігія: лютеранство
Рід: Ольденбурги
Батько: Крістіан VI
Мати: Софія Магдалена Бранденбург-Кульмбахська
Шлюб: Луїза Великобританська і Юліана Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Діти: Софія Магдалена Данська, Вільгельміна Кароліна Данська, Кристіан VII[1], Луїза Данська, Фредерік і кронпринц Християнd
Нагороди:
орден Серафимів орден Слона Орден Данеброг (Данія)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія ред.

Отримав освіту та виховання в старому німецькому дусі. Німецька мова стала для нього, як для його батька і діда, рідною. Проте, його сходження на престол в 1746 році було зустрінуте народом із захватом і живими надіями, чому немало сприяли привабливі особисті якості короля: Фредерік відрізнявся привітністю, доступністю і життєрадісністю, в протилежність похмурому, суворому пієтистові Крістіану VI.

Данський театр, закритий при Крістіані VI, знову відкрився. Після 16-річного вимушеного мовчання знову став писати знаменитий драматург Людвіг Хольберг. Поновилися в Копенгагені і італійська опера, якою довго і успішно керував Джузеппе Сарті, і французька комедія. При Фредеріці в Копенгагені була заснована Данська королівська академія витончених мистецтв. Офіційно академія була відкрита 31 березня 1754 року, в 31-й день народження короля. Була розширена свобода друку, духовна свобода сильно зросла і зміцніла.

Фредерік, особисто мало впливав на загальний хід державного і громадського життя, але й не заважав його прогресу. Через пристрасть короля до алкоголю країною фактично управляли міністри, серед яких були Адам Мольтке, І. Х. Е. Бернсторфф і Г. К. Шіммельманн. Вони уникали залучення Данії до воєн того часу.

Країна залишилася нейтральною і в час Семирічної війни (1756—1763), незважаючи на близькість Росії і Швеції, що брали участь у війні.

З ранньої юності Фредерік проявляв схильність до розпусти і пияцтва, і ці його слабкості швидко перетворилися на справжні вади, які і звели його передчасно в могилу. Популярність короля, проте, не зменшилася навіть в останні роки царювання, коли економічні умови стали украй важкими. Народ продовжував звати Фредеріка «добрим» і поблажливо дивився на його украй розбещений спосіб життя.

Король помер у віці 43-х років. За словами очевидців, його останніми словами були: «Велика розрада для мене в останню годину, що я нікого ніколи навмисно не образив і ні краплі крові немає на моїх руках».[2]

Фредерік похований в соборі міста Роскілле.

Шлюби та діти ред.

 
Король Данії і Норвегії

Першою дружиною Фредеріка з 1743 року була принцеса Луїза, донька короля Великої Британії Георга II і Кароліни Ансбахської. З семи дітей двоє померли при народженні. Діти:

19 грудня 1751 року Луїза померла. У 1752 року Фредерік одружився з Юліаною Марією Брауншвейг-Люнебурзькою (нім. Juliane von Braunschweig - Wolfenbüttel), дочкою Фердінанда Альберта II, герцога Брауншвейг-Люнебурга. Юліана Марія доводилася сестрою Антону Ульріху Брауншвейзькому і тіткою Івану VI. Згодом вона робила зусилля із звільнення своїх племінників і переведення їх в Данію.

Від іншого шлюбу народилося семеро дітей. Найвідоміші:

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.