Джузеппе Са́рті (італ. Giuseppe Sarti; хрещений 1 грудня 1729, Фаенца — пом. 28 липня 1802, Берлін) — італійський композитор, диригент і педагог; почесний член Петербурзької академії наук з 1796 року.

Джузеппе Сарті
італ. Giuseppe Sarti
Giuseppe Sarti (1729-1802).jpg
Основна інформація
Дата народження 1 грудня 1729(1729-12-01)[1][2]
Місце народження Фаенца, Провінція Равенна, Емілія-Романья
Дата смерті 28 липня 1802(1802-07-28)[3][1][2] (72 роки)
Місце смерті Берлін, Королівство Пруссія
Професії композитор, музичний педагог
Вчителі Francesco Antonio Vallottid і Джованні Батіста Мартіні
Відомі учні Луїджі Керубіні
CMNS: Файли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився в італійському місті Фаенці (де і був хрещений 1 грудня 1729 року) в родині ювеліра і одночасно скрипаля-любителя. Початкову музичну освіту здобув у церковно-співочій школі, а в подальшому брав уроки у професійних музикантівФранческо Валлотті в Падуї і у знаменитого падре Мартіні в Болоньї). До 13 років вже непогано грав на клавішних інструментах, що дозволило йому зайняти посаду органіста в рідному місті[4].

З 1752 року почав працювати і в оперному театрі. Його перша опера — «Помпей в Вірменії» — пройшла з успіхом, а друга, написана для Венеції, — «Король-пастух» — зробила його відомим. 1753 року був запрошений в Копенгаген капельмейстером італійської оперної трупи і почав складати поряд з італійськими операми зінгшпілі датською мовою. За роки перебування в Копенгагені створив 24 опери[4].

1775 року, через борги, за вироком суду, покинув Данію. У 17751779 роках у Венеції був директором жіночої консерваторії. У 17791784 роках в Мілані був капельмейстером собору. Творчість композитора в цей період досягає європейської слави — його опери ставляться на сценах Відня, Парижа, Лондона (серед них — «Сільська ревнощі» — 1776, «Ахілл на Скірос» — 1779, «Двоє сваряться — третій радіє» — 1782)[4].

З 1784 року, за запрошенням імператриці Катерини ІІ, прибув до Російській імперії, де став придворним капельмейстером. У 17861790 роках — на службі у Григорія Потьомкіна. Очолював його домашню капелу в Причорномор'ї; мав титул директора Катеринославської музичної академії.

Автор опер (у тому числі «Арміда та Рінальдо», 1785; «Андромеда», 1798), композицій для хору та оркестру, пісень.

Серед учнів — Л. Керубіні, А. Ведель, С. Давидов, Д. Кашин, С. Дегтярьов, Л. Гурильов, П. Турчанінов.

1801 року вийшов у відставку і відправився в Італію, але помер по дорозі в Берліні 28 липня 1802 року.

ПриміткиРедагувати

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б International Music Score Library Project — 2006.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б в Классическая музыка, опера и балет.(рос.)

ЛітератураРедагувати