Фердінанд Альбрехт II Брауншвейг-Вольфенбюттельський

Фердинанд Альбрехт II Брауншвейг-Вольфенбюттельський (нім. Ferdinand Albrecht II. von Braunschweig-Wolfenbüttel; нар. 29 травня 1680(16800529), Беверн — пом. 13 вересня 1735, Зальцдалум, нині у складі Вольфенбюттеля) — князь Брауншвейг-Вольфенбюттель-Бевернський, військовий і державний діяч, імперський генерал-фельдмаршал (21 травня 1734). Незадовго до смерті отримав у спадок від свого тестя і двоюрідного брата герцога Людвіга Рудольфа Брауншвейг-Вольфенбюттельського все князівство Брауншвейг-Вольфенбюттель і передав за це Беверн своєму братові Ернсту Фердинанду.

Фердінанд Альбрехт II Брауншвейг-Вольфенбюттельський
нім. Ferdinand Albrecht II. von Braunschweig-Wolfenbüttel
Ferdinand Albrecht II Braunschweig.jpg
Народився 19 (29) травня 1680[1]
Беферн
Помер 13 вересня 1735(1735-09-13)[1] (55 років) або 7 вересня 1735(1735-09-07)[2] (55 років)
Salzdahlumd, Вольфенбюттель, Священна Римська імперія
Поховання Брауншвейгський соборd
Країна Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Титул Герцог
Рід Вельфи
Батько Ferdinand Albert I, Duke of Brunswick-Lüneburgd
Мати Крістіна Гессен-Ешвегеська
Брати, сестри Sophie Eleonore von Braunschweig-Wolfenbüttel-Bevernd, Augustus Ferdinand, Duke of Brunswick-Lüneburgd і Ernest Ferdinand, Duke of Brunswick-Lüneburgd
У шлюбі з Антуанетта Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Діти Charles I, Duke of Brunswick-Wolfenbütteld, Антон Ульріх Брауншвейзький, Єлизавета Крістіна Ульріка Брауншвейг-Люнебурзька, Людовік-Ернст Брауншвейг-Вольфенбюттельський, Фердинанд Брауншвейг-Вольфенбюттельський, Луїза Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська, Софія Антонія Брауншвейг-Вольфенбюттельська, Тереза Брауншвейґ-Вольфенбюттельська, Юліана Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська, Friedrich Franz von Braunschweig-Wolfenbütteld, Albrecht Braunschweigd, August von Braunschweig-Wolfenbütteld[3] і Friedrich Wilhelm von Braunschweig-Wolfenbütteld[3]
Coat of Arms of the Duchy of Brunswick.svg

БіографіяРедагувати

Фердинанд Альбрехт — четвертий син Фердинанда Альбрехта I Брауншвейг-Бевернського та Христини Гессен-Ешвегської. Успадкував Беверн у 1687 році після смерті батька.

Брав участь у війні за іспанську спадщину в Швабії і Баварії.

В 1704 році як імператорський флігель-ад'ютант був присутній на зустрічі поблизу Шелленберга, незабаром після цього отримав звання генерал-ад'ютанта, а 1 жовтня 1707 — генерал-фельдвахмістра (генерал-майора) і 29 січня 1713 — фельдмаршал-лейтенанта.

Під керівництвом принца Євгена Фердинанд Альбрехт воював проти турків, був призначений начальником фортеці Комарно і особливо відзначився у Петроварадинській битві, облозі Тімішоари і поблизу Белграда. З 18 травня 1716 — фельдцейхмейстер. В 1717 році обіймав посаду рейхс-фельдцейхмейстера (посаду начальника артилерії імперської армії). 21 травня 1734 році призначений імператором рейхсгенерал-фельдмаршалом (генералісимусом, головнокомандувачем імперськими військами).

18 січня 1723 року став фельдмаршалом.

Після смерті свого тестя герцога Людвіга Рудольфа Брауншвейг-Вольфенбюттельського 1 березня 1735 року залишив військову кар'єру і став новим герцог Брауншвейг-Вольфенбюттельським, але незабаром помер.

Герцога Фердинанду Альбрехту II у своїх діях копіював його старший син Карл.

РодинаРедагувати

У 1712 році Фердинанд Альбрехт одружився з донькою Людвіга Рудольфа Брауншвейг-Вольфенбюттельського Антуанеттою Амалією. У шлюбі народилися:

ГенеалогіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Martin Fimpel: Ferdinand Albrecht II. In: Horst-Rüdiger Jarck, Dieter Lent et al. (Hrsg.): Braunschweigisches Biographisches Lexikon: 8. bis 18. Jahrhundert. Appelhans Verlag, Braunschweig 2006, S. 216f.

Помилка Lua: not enough memory.