Франц Андрійович Савич (близько 1815, с. Велятічи Пінського повіту Мінської губернії — 1845, Янушпіль Житомирського повіту Волинської губернії) — поет, публіцист, революційний демократ. Писав польсько-білорусько-українською мішанкою[1].

Франц Савич
Народився 1815
Vialiacičyd, Пінський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер 1845 або 1846
Іванопіль, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність публіцист, поет
Знання мов польська, білоруська і українська

Літературна діяльність ред.

Свою діяльність сам Савич характеризував так: «Займався трохи літературою, писав вірші й прозу». Зберігся лише один її вірш — «Там блізко Пиньска…» (поліським діалектом української мови). Відомі його твори: статут Демократичного суспільства «Принципи демократизму», прокламація «Зауваження про моральну війні народу з деспотизмом», автобіографічні «Сповідь» і мемуари.

Твори Савича були опубліковані в таких виданнях:

  • Pamiкtnik… // Heleniusz E. Wspomnienia lat minionych. — T. 2. — Krakyw, 1876.
  • Tam blizko Pinska // Pawiowicz E. Wspomnienia z nad Wilji i Niemna. — 3 wyd. — Lwyw, 1895.
  • Дзе ж тое шчасце падзелася?.. // Беларуская літаратура ХІХ стагоддзя: Хрэстаматыя. — Мн., 1971.

Примітки ред.

  1. Леонюк В. Савич Франц // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 270. — ISBN 966-95063-0-1.

Посилання ред.