Франц Беме (нім. Franz Böhme; нар. 15 квітня 1885, Цельтвег, Герцогство Штирія — пом. 29 травня 1947, Нюрнберг) — австрійський та німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал гірсько-піхотних військ (1944) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940).

Франц Беме
Franz Böhme
Ім'я при народженнінім. Franz Friedrich Böhme
Народження15 квітня 1885(1885-04-15)
Австро-Угорщина Цельтвег, Герцогство Штирія
Смерть29 травня 1947(1947-05-29) (62 роки)
Бізонія Нюрнберг, Баварія
падінняd
ПохованняFriedhof St. Leonhardd[1]
КраїнаАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Австрія Перша Австрійська Республіка
Третій Рейх Третій Рейх
ПриналежністьАвстро-Угорщина Сухопутні війська Австро-Угорщини
Збройні сили Австрії
Вермахт Вермахт
Вид збройних силСухопутні війська Австрії
Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військпіхота
Роки служби19041938 (Австрія)
1938-1945 (Німеччина)
Звання Генерал гірсько-піхотних військ
Командування30-та піхотна дивізія
32-га піхотна дивізія
XXXXIII-й армійський корпус
XVIII-й армійський корпус
XVIII-й гірський корпус
2-га танкова армія
20-та гірська армія
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Великий офіцер ордена Корони Італії
Великий офіцер ордена Корони Італії
Золотий почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Золотий почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Хреста Свободи 1-го класу з дубовим листям
Орден Хреста Свободи 1-го класу з дубовим листям

Біографія

ред.

У 18 років залишився сиротою після смерті матері (батько помер роком раніше) і почав офіцерську кар'єру в імператорській і королівській армії.

Під час Першої світової війни служив в 1914/16 роках в Галичині, в 1917 році на Волині, в Курляндії і Дінабурзі, і в 1917/18 роках на Ізонцовському фронті.

Перед аншлюсом очолював австрійську військову розвідку, бувши генерал-майором Генерального штабу. Відповідно до 8-го пункту німецько-австрійської Берхтесгаденської угоди від 12 лютого 1938 був призначений 17 лютого начальником Генерального штабу, змінивши на цій посаді фельдмаршал-лейтенанта Альфреда Янзу, який був одним із головних супротивників аншлюсу.

Після початку Другої світової війни командував 32-ю піхотною дивізією, яка брала участь у польській і французькій кампаніях. Восени 1940 призначений командиром 18-го гірського корпусу, який узяв участь у Балканській кампанії.

З 16 вересня по 2 грудня 1941 року був уповноваженим командиром корпусу в Сербії, при цьому з 9 жовтня також виконував обов'язки командувача в Сербії. Гітлер доручив Беме найрішучішим чином відновити довготривалий порядок на всій території. Згідно з наказом Беме, всі комуністи, підозрілі жителі чоловічої статі, всі без винятку євреї, а також демократично і націоналістично налаштовані жителі підлягали арешту як заручники. За кожного вбитого німецького солдата слід розстрілювати 100 заручників, за кожного пораненого — 50. На підставі даного наказу восени пройшли масові розстріли сербів, сербських євреїв і циган.

У містах Кралєво і Крагуєваць підрозділи 717-ї піхотної дивізії після запеклих артилерійських боїв із партизанами і четниками з місцевого населення вбили протягом декількох днів понад 4000 жителів. У грудні 1941 року Беме був відкликаний із Сербії. За час його командування в Сербії було вбито 3562 партизани. Втрати вермахту склали 160 убитих і 278 поранених німецьких солдатів. Німецькими солдатами були розстріляні від 20 до 30 тисяч цивільних осіб.

У червні-липні 1944 року на посаді командувача 2-ї танкової армії, розташованої в Югославії, був також головнокомандувачем усіх німецьких військ у Югославії. В цей період отримав поранення в результаті авіакатастрофи.

З 8 січня 1945 року — головнокомандувач збройних сил у Норвегії і командувач 20-ї гірської армії. На цій посаді був узятий у полон після капітуляції Німеччини. У 1946 році перебував у таборі для військовополонених № 198 біля міста Брідженд. Потім був доставлений у Нюрнберг, де 13 травня 1947 року розпочався процес над генералами, які воювали на Південно-Східному фронті. Не чекаючи кінця процесу і екстрадиції до Югославії, 29 травня Беме викинувся з вікна своєї одиночної камери, розташованої на четвертому поверсі. Похований у Граці на цвинтарі святого Леонарда.

Нагороди

ред.

Перша світова війна

ред.

Міжвоєнний період

ред.

Друга світова війна

ред.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Weiner, Hana; Ofer, Dalia; Barber, Anne (1996). Dead-end Journey: the Tragic Story of the Kladovo-Šabac Group. University Press of America. ISBN 0-7618-0199-5.

Посилання

ред.
  • General der Gebirgstruppe Franz Boehme. на geocities.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 лютого 2014.(англ.)
  • Franz Böhme. на desertwar.net.(англ.)
  • Böhme, Franz. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
  • Ritterkreuzträger Franz Böhme General der Gebirgstruppen. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 9 лютого 2014. (нім.)
  • Böhme, Franz Friedrich — нагороди генерала гірсько-піхотних військ Беме (англ.)
  • General der Gebirgstruppe Franz Friedrich Böhme
  • Бёме, Франц

Примітки

ред.
Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-майор
Курт фон Брізен
 
командир 30-ї піхотної дивізії

1 — 19 липня 1939
Наступник:
генерал-майор
Курт фон Брізен
Попередник:
генерал-лейтенант
Ніколаус фон Фалькенгорст
 
командир 32-ї піхотної дивізії

19 липня — вересень 1939
Наступник:
генерал-лейтенант
барон Еккард фон Габленц
Попередник:
генерал-лейтенант
барон Еккард фон Габленц
 
командир 32-ї піхотної дивізії

1 грудня 1939 — 15 червня 1940
Наступник:
генерал-лейтенант
Вільгельм Бонштедт
Попередник:
генерал артилерії
Герман Ріттер фон Шпек
 
командир XXXXIII-го армійського корпусу

31 травня — 17 червня 1940, ТВО
Наступник:
генерал від інфантерії
Готтард Гейнріці
Попередник:
генерал артилерії
Герман Ріттер фон Шпек
командир XVIII-го армійського корпусу
15 червня — 1 листопада 1940
Наступник:
переформований на
18-й гірський корпус
Попередник:
переформований з
XVIII-го армійського корпусу
командир XVIII-го гірського корпусу
1 листопада 1940 — 10 грудня 1943
Наступник:
генерал гірсько-піхотних військ
Карл Егльзер
Попередник:
генерал від інфантерії
Фрідріх Матерна
командувач XVIII-го військового корпусу
10 грудня 1943 — 24 червня 1944
Наступник:
генерал гірсько-піхотних військ
Юліус Рінгель
Попередник:
генерал-полковник
Лотар Рендуліч
 
командувач 2-ї танкової армії

24 червня — 17 липня 1944[a 1];
Наступник:
генерал артилерії
Максиміліан де Ангеліс
Попередник:
генерал-полковник
Лотар Рендуліч
командувач 20-ї гірської армії
21 січня — 8 травня 1945
Наступник:
капітуляція
  1. 15 липня 1944 генерал гірсько-піхотних військ Франц Беме отримав важкі поранення внаслідок авіакатастрофи літака зв'язку Fi 156 «Шторьх»