Відкрити головне меню

Фраат IV — цар Парфії з династії Аршакідів. Правив у 38-2 до н. е..

Фраат IV
Phraatesiv.jpg
Народився 1 століття до н. е.
Помер 2 до н. е.
Діяльність суверен
Рід Аршакіди (царі Парфії)[d]
Батько Ород II
Мати Лаодіка Парфянська[d]
Брати, сестри  • Пакор I
У шлюбі з Муза Парфянська
Діти Фраат V, Вонон I і Phraatès VI[d]
Фраат IV

Син Орода II, призначений наступником після загибелі у війні з Римом наслідного принца Пакора. Хоча був призначений спадкоємцем трону, але вступив на трон, убивши свого батька — царя Орода II, після чого повбивав усіх своїх братів.

Боротьба з РимомРедагувати

На другому році царювання Фраата IV римська армія під командуванням Марка Антонія вторглася в Парфію. Внаслідок вмілих маневрів парфянского війська Марк Антоній був переможений, лишившись більшої частини свого війська. Він вважав, що був переможений внаслідок зради вірменського царя Артавазда, якого він пізніше, в 34 до н. е., вдершись у Вірменію, усунув від влади, а вірменський трон передав іншому Артавазду — царю Атропатени, внаслідок чого Вірменія опинилася під владою Атропатени.

Але після громадянської війни Марка Антонія з Октавіаном Августом влада Риму в регіоні значно ослабла, чим скористався Фраат IV: вторгшись в Атропатену, він змусив місцевого царя відмовитися від вірменської корони, яку передав своєму ставленику Арташесу, синові поваленого Марком Антонієм вірменського царя Артавазда.

Громадянська війнаРедагувати

Жорстоке правління Фраата IV викликало обурення як парфянських феодалів, так і простого населення, які в 32 до н. е. скинули Фраата IV, віддавши трон Тірідату II[1], але Тірідат не зміг довго процарювати, оскільки Фраат IV за допомогою саків повернув собі трон в тому ж році.

Закордонні справиРедагувати

Водночас Фраат IV досяг мирної угоди з Римом, за яким були відпущені всі римські військовополонені та повернуті римські штандарти, що справило в Римі неймовірне враження. Крім цього, Вірменія була також визнана як зона впливу Риму, ставши васальним від останнього царством.

Фраат IV направив своїх синів — Сераспадана, Фраата, Родаспа, Вонона — як почесних заручників у Рим, фактично визнаючи себе союзником Риму, тим самим ще більше зміцнивши мирні угоди з ним. Цей вчинок ним зроблено за рекомендацією його дружини Музи, римлянки за походженням.

Спадкоємцем він призначив свого сина Фраата, народженого від шлюбу з Музою.

ВбивствоРедагувати

У 2 до н. е. Фраат IV був убитий змовниками на чолі зі своєю дружиною та своїм сином Фраатом — майбутнім царем Фраатом V.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Не короновался, его имя не упоминается в числе парфянских царей