Парфія
Парфія або Партія — в давнину територія, розташована на південний схід від Каспійського моря. З VI ст. до н. е., до завоювання її Олександром Македонським, Парфія вважалася однією з сатрапій держави Ахеменідів, потім входила до складу держави Селевкідів, а з 250 року до н. е. Парфія перетворилась на велике Парфянське царство. У міру того, як приходила в занепад держава Селевкідів, сама Парфія міцніла і розширювалася. У період свого найбільшого розквіту Парфянське царство простягалося від Вавилонії через Іран до долини Інду. Парфянське царство припинило своє існування близько 227 року, коли виникла держава Сасанідів.
| Парфія | |
| Культура | Великий Іран |
|---|---|
| Замінений на | Хорасан |
 Парфія близько 200 до н. е. | |
 | |
 Парфія у Вікісховищі | |
Координати: 33°05′36″ пн. ш. 44°34′50″ сх. д. / 33.09361111002777278° пн. ш. 44.5808333300277724° сх. д.
Географія ред.
Парфія в загальних рисах співвідноситься з північно-східним Іраном і з Південним Туркменістаном. Вона межувала з Каракумами на півночі, включала в себе гори Копетдаг і пустелю Деште-Кевір на півдні. На заході межувала з Мідією, Гірканією на північному заході, Маргіаною на північному сході, і Ареєю на південному сході. Ділилася на 3 області: Астауена, Парфієна й Алаварктікена.
Література ред.
- Boyce, Mary (1983), «Parthian writings and literature», in Yarshater, Ehsan, Cambridge History of Iran, 3.2, Cambridge UP, pp. 1151—1165.
- Тойбнер. Ф. Любкер. Парфія // Реальний словник класичних старожитностей / Под ред. Й. Геффкена, Е. Цібарта. — 1914.
- Парфія // Енциклопедія Кольєра. — Відкрите суспільство, 2000.
- Парфія // Біблійна енциклопедія. — 3-е. — М., 2005. — 768 с .: іл с. — (Бібліотека енциклопедичних словників)