Парфія або Партія — в давнину територія, розташована на південний схід від Каспійського моря. З VI ст. до н. е., до завоювання її Олександром Македонським, Парфія вважалася однією з сатрапій держави Ахеменідів, потім входила до складу держави Селевкідів, а з 250 року до н. е. Парфія перетворилась на велике Парфянське царство. У міру того, як приходила в занепад держава Селевкідів, сама Парфія міцніла і розширювалася. У період свого найбільшого розквіту Парфянське царство простягалося від Вавилонії через Іран до долини Інду. Парфянське царство припинило своє існування близько 227 року, коли виникла держава Сасанідів.

Парфія близько 200 року до н. е.
Парфянський вершник на виставці в Палаццо Мадама, Турин

ГеографіяРедагувати

Парфія в загальних рисах співвідноситься з північно-східним Іраном і з Південним Туркменістаном. Вона межувала з Каракумами на півночі, включала в себе гори Копетдаг і пустелю Деште-Кевір на півдні. На заході межувала з Мідією, Гірканією на північному заході, Маргіаною на північному сході, і Ареєю на південному сході. Ділилася на 3 області: Астауена, Парфієна й Алаварктікена.

ЛітератураРедагувати

  • Boyce, Mary (1983), «Parthian writings and literature», in Yarshater, Ehsan, Cambridge History of Iran, 3.2, Cambridge UP, pp. 1151—1165.
  • Тойбнер. Ф. Любкер. Парфія // Реальний словник класичних старожитностей / Под ред. Й. Геффкена, Е. Цібарта. — 1914.
  • Парфія // Енциклопедія Кольєра. — Відкрите суспільство, 2000.
  • Парфія // Біблійна енциклопедія. — 3-е. — М., 2005. — 768 с .: іл с. — (Бібліотека енциклопедичних словників)