Імперія Ахеменідів
|
Імпе́рія Ахемені́дів (перс.: هخامنشیان МФА: [haχɒmaneʃijɒn]) — стародавня держава VI — IV ст. до н. е. в Азії, створена перською династією Ахеменідів, перша з перських імперій.
Адміністративний поділРедагувати
Територія Перської імперії при Ахеменідах охоплювала території від Греції і Лівії до Індії. Держава була розділена на 20 військово-адміністративних округів (сатрапій), на чолі яких стояли спеціальні чиновники (сатрапи).
Експансія та загибель імперії АхеменідівРедагувати
- Династія Ахеменідів веде початок від Ахемена, вождя союзу перських племен. Нащадок Ахемена Кир Великий, що правив (558—530) в Парсі і Аншані (Півн. Елам), заснував величезну Перську імперію, що об'єднала більшість країн Близького і Середнього Сходу.
- 550—549 до н. е. була захоплена Мідія, протягом подальших трьох років були завойовані країни, що входили до складу колишньої Мідійської держави.
- 546 до н. е. — захоплення Лідії і грецьких міст Малої Азії.
- Між 545 і 539 до н. е. — захоплення значної частини Середньої Азії.
- 12 жовтня 539 до н. е. — захоплений Вавилон, Кир Великий коронований як вавилонський цар.
- 530—529 до н. е. — похід проти сакско-массагетських скіфських племен Середньої Азії.
- 525 до н. е. — перський цар Камбіз захоплює Стародавній Єгипет після битви при Пелусії.
- 522 до н. е. — невдала змова магів на чолі зі Смердісом (Гауматою). Придушення змови Дарієм I, сином Гістаспа (Віштаспа), що убив Гаумату 29 вересня 522 до н. е. Початок панування Дарія I. Перенесення столиці в новозбудоване місто Персеполіс.
- 521 до н. е. — придушення Дарієм і його воєначальником Інтіферном вавилонського заколоту, на чолі якого є самозванці, що видають себе за Навуходоносорів, — спочатку Нідінту-Бел (відомий як Навуходоносор III), потім вірменин Арахі (Навуходоносор IV). Після цього було пригнічено декілька повстань в провінції, які підняли інші претенденти на трон. Дарій I остаточно приходить до влади і на згадку про ці події встановлює Бехістунський напис.[1]
- 521—486 до н. е. — правління в Персії Дарія I. Для зміцнення своєї влади, Дарій I будує нову столицю Парсу, відому грекам як Персеполіс («Місто Персів»), що стала четвертою резиденцією поряд з Пасаргадами, Екбатанами і Сузами, і збільшує число своєї особистої варти, «Безсмертних», що перетворилися на 10-тисячну гвардію. Хоча Дарій підсилив і розширив завоювання своїх предків, але залишив слід в перській історії саме як адміністратор.
- між 519 і 512 до н. е. — захоплені острови Егейського моря, Фракія, Македонія і північно-західна частина Індії.
- 512 до н. е. — адміністративна реформа: разділ імперії на сатрапії на чолі з сатрапами, кількість яких в різні часи коливалося в межах 20-24 сатрапій.
- 511 до н. е. — підкорення Фракії.
- 500—494 до н. е. — заколот грецьких колоністів в Іонії на чолі з Арістагором Мілетським проти перського панування, підтримане двома полісами материкової Греції — Афінами і Еретрією водночас використане персами як привід для війни з еллінами. Спочатку повсталим мешканцям Мілета вдається розгорнути наступ на Сарди, проте незабаром вони втрачають ініціативу і відходять до Ефеса, а вже в 497 до н. е. перси приступають до розгрому повстання в Іонії, в 496 до н. е. Дарий I знищує повсталий Мілет, а його населення виселяє в Месопотамію, а в 494—493 роках до н. е. він остаточно розправляється з повстанням грецьких колоній в Іонії.
- 490 до н. е. — Марафонська битва. Поразка персів від грецької армії Мільтіада.
- 484 і 482 до н. е. — повстання проти перської влади в Вавилоні. Царем Вавилону проголошений Шамаш-Ерібу, проте незабаром повстання пригнічене перською армією, перси вивозять з Вавилону ідол Бела-Мардука, ліквідують автономію Вавилонії і вавилонське громадянство.
- 480 до н. е. — вторгнення в Грецію армій Ксеркса. Ця кампанія відома, перш за все, битвами при Фермопілах, Саламіні і Платеї, що показали перевагу грецької демократії і героїзм воїнів Еллади.
- 404 до н. е. — відокремлення Єгипту від Перської імперії і відновлення незалежності з корінними фараонами XXIX династії (404—343 до н. е.).
- 401—400 до н. е. — династична боротьба в Перській імперії між царем Артаксерксом II Мнемоном і претендентом на перський трон — братом Артаксеркса, вихованим у грецьких традиціях Киром Молодшим, що мав у розпорядженні грецьких найманців на чолі з Клеархом. Поразка Кира Молодшого в битві при Кунаксі ще сильніше поглибили кризу.
- В 334 до н. е. македонський цар Александр Великий вторгся на територію держави Ахеменідів. Цар Дарій III став зазнавати поразок.
- В 331 до н. е. відбулася вирішальна битва при Гавгамелах, після якої Перська держава припинила своє існування. Країни і народи колишньої імперії підкорилися Александру Великому.
Царі Персії з династії АхеменідівРедагувати
В історичній традиції ахеменідських царів прийнято називати грецькими варіантами їх імен. У списку окрім цих загальноприйнятих еллінізованних форм приведені оригінальні перські імена.
- Ахемен — Ахаманіш (Haxāmaniš) ???—675 до н. е.
- Теісп — Джішпіш (Jišpiš) 675—640 до н. е.
- Кир I — Куруш I (Kuruš I) 640—580 до н. е.
- Камбіз I — Камбуджія I (Kambujiya I) 580—559 до н. е.
- Кир II — Куруш II (Kuruš II) 559—530 до н. е., засновник Перської імперії, вбитий Массагетами в бою.
- Камбіз II — Камбуджія II (Kambujiya II) 530—522 до н. е., покінчив життя самогубством.
- Дарій I — Дараявахуш I (Dārayavahuš I) 522—486 до н. е.
- Ксеркс I — Хашаярша I (Xašayārša I) 486—464 до н. е.
- Артаксеркс I — Артахшатра I (Artaxšaçrā I) 464—424 до н. е.
- Ксеркс II — Хашаярша II (Xšayārša II) 424 до н. е.
- Согдіан — Согдьяна (Sogdyāna) 6 місяців 423 до н. е.
- Дарій II — Дараявахуш II (Dārayavahuš II) 423—404 до н. е.
- Артаксеркс II — Артахшатра II (Artaxšaçrā II) 404-358 до н. е.
- Артаксеркс III — Артахшатра III (Artaxšaçrā III) 358—337 до н. е.
- Артаксеркс IV — Артахшатра IV (Artaxšaçrā IV) 337-335 до н. е.
- Дарій III — Дараявахуш II (Dārayavahuš II) 335—330 до н. е., вбитий Бєссом, що посів його місце.
- Артаксеркс V Бєсс — Артахшатра V (Artaxšaçrā V) 330—329 до н. е., розіп'ятий.
329 року до н. е. Перська імперія була остаточно завойована Александром III Великим (Македонським) і припинила існування.
Сатрапи і правителі ПерсіїРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імперія Ахеменідів |
- Багой, тіньовий правитель держави при Артаксерксах III і IV
- Мазей, сатрап Кілікії і Вавилону в 360 — 328 до н. е.
Мапи імперіїРедагувати
Перська імперія у 500 до н. е.
ГалереяРедагувати
Могила Камбіса I, Пасаргади
ПриміткиРедагувати
- ↑ Boiy, T. (2004). Late Achaemenid and Hellenistic Babylon. Peeters Publishers. с. 101. ISBN 978-90-429-1449-0.
ПосиланняРедагувати
- Achaemenian Dynasty (IRANIAN DYNASTY) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Ancient Iran - The Achaemenian dynasty // «Encyclopaedia Britannica»
ЛітератураРедагувати
- Кембриджская история древнего мира. Т. IV: Персия, Греция и Западное Средиземноморье ок. 525—479 гг. до н. э. Под ред. Дж. Бордмэна и др. Пер. с англ. А. В. Зайкова. М.: Ладомир, 2011. 1112 стр. — ISBN 978-5-86218-496-9