Імперія Ахеменідів

Стародавня перська держава

Імпе́рія Ахемені́дів (перс.: هخامنشیان МФА[haχɒmaneʃijɒn]) — стародавня держава VI — IV ст. до н. е. в Азії, створена перською династією Ахеменідів, перша з перських імперій.

هخامنشیان
Hakhamaneshiyan
Імперія Ахеменідів
550 до н. е. – 330 до н. е.

Прапор Азії

Штандарт Кира Великого

Азії: історичні кордони на карті
Азії: історичні кордони на карті
Імперія Ахеменідів у її найбільшому територіальному масштабі під правлінням Дарія I
Столиця Вавилон
Пасаргади
Екбатана
Сузи
Персеполіс
(церемоніальний)
Мови Давньоперська мова (офіційна)
Арамейська мова
Еламська мова
Аккадська мова
Мідійська мова
Давньогрецька мова
Релігії Зороастризм (офіційна)
Ведизм
Релігія Стародавнього Єгипту
Форма правління монархія
Цар
 - 559 до н. е.529 до н. е. Кир Великий
 - 336 до н. е.330 до н. е. Дарій III
Історичний період Стародавній світ
 - Засновано 550 до н. е.
 - Завоювання Єгипту Камбізом II 525 до н. е.
 - Засновано місто Персеполіс 515 до н. е.
 - Греко-перські війни 499449 до н. е.
 - Завойована Александром Македонським 330 до н. е.
 - Дарія III вбив Бєсс 330 до н. е.
Попередник
Наступник
Мідія
Нововавилонська імперія
Лідія
26-та династія Єгипту
Селевкідська імперія
Династія Птолемеїв
Лісімах
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Імперія Ахеменідів

Адміністративний поділ ред.

Територія Перської імперії при Ахеменідах охоплювала території від Греції і Лівії до Індії. Держава була розділена на 20 військово-адміністративних округів (сатрапій), на чолі яких стояли спеціальні чиновники (сатрапи). Сатрапії в свою чергу були великими (поєднували декілько колишніх царств) й основними (в межах захопленого царства). Сатрапії поділялися на фратари (на кшталт округу), на чолі яких стояли фратараки. На чолі міст та великих селищ в сатрапіях були пекіди, що підпорядковувалися фратараку.

На чолі усіх сатрапів та інших чиновників стояв хазарпат, який водночас був очільником царської гвардії. Судову систему очолюва власне цар, але розглядав лише найскладніші випадки та випадки за участю знаті та членів династії. Іншими судовими питаннями опікувався датабар (головний суддя).

Експансія та загибель імперії Ахеменідів ред.

Економіка ред.

Перська монархія не мала єдиної економічної бази і була військово-адміністративним об'єднанням — конгломератом держав, племен і народностей, кожна з яких під владою перських царів продовжувала жити своїм власним життям, відмінним від життя своїх сусідів. Переважно політика персів зводилася в прагненні забезпечити справну виплату підкореними народами податків до царської скарбниці.

Кожна сатрапії являла собою особливу податкову одиницю. Геродот надав докладний перелік цих податкових округів. Наприклад, перший з них, куди входили іоняни, карійці, мідяни, памфіли і інші народи, які населяють західну частину Малої Азії, платили податки в розмірі 400 талантів срібла. Азійські фракійці — 500 талантів, кілікійці — 500 талантів і 360 білих коней, з яких 140 талантів витрачалося на утримання кінноти для охорони Кілікії, а решта 360 надходили до царя. Єгипет платив 700 талантів, не включаючи доходів за вилов з Мерідового озера. Вавилонія сплачувала 800 жеребців і 16 тис. кобил. Загальна сума всіх податків, які щорічно надходили до скарбниці, становила 14 560 талантів.

Господарство переважно залишалося натуральним. Головну роль відігравало сільське господарство. Переважно основою землеробства було, штучне зрошення. У старих культурних областях Передньої Азії поряд з працею общинників в широких обсягах застосовувалася праця рабів. В областях від Персії до Согдіани землеробською працею були зайняті переважно вільні особи. У степових районах головним заняттям було скотарство.

Було широко поширене ремісниче виробництво, окремі області мали власну спеціалізацію. Міста і храми-міські громади з зосередженим в них ремеслом були головним чином в Вавилонії, насамперед Вавилон, Сирії і Палестині, Фінікії і Малій Азії — грецькі міста. Всі ці міста були одночасно центрами торгівлі.

Разом з тим утворення єдиною торгівельного ринку від Егейського до Аравійського морів, від Єгипту до Согдіани сприяло розвитку економіки. Було встановлено пряму торгівлю з Індією та Аравією. Для економічного зміцнення було впроваджено золоту монету — дарік. Поліпшенню торгівлі сприяла мережа шляхів в Малій Азії, Вавилонії, Персії та Мідії. Порти вздовж Перської затоки та в Суецькому каналі, що з'єднував Червоне море з Нілом, який наказав викопати Дарій I, відігравали важливу роль у морській торгівлі. Вавилон став осередком внутрішньої торгівлі із західними провінціями Малої Азії, Фінікії, Палестини і Єгипту, провінціями, розташованими на півдні і на сході перської імперії. Вавилонський торговий дім Егібі відігравав першорядну роль в торгівлі з Еламом та Мідією.

З Еламу йшли раби, Вивалонії — продукція сільського господарства, вовняний одяг, у малоазійських сатрапіях виготовляли фарби, займалися виноробством, добували залізо, мідь, олово, Єгипту та Сирії — хліб, скло, галун, предмети розкоші з золота, слонової кістки і ебенового дерева, Фінікії — риба й кедр, Согдіана і Бактрія поставляли ляпіс-лазур, з Хорасміі приходила бірюза.

З Індії надходили слонова кістка і ароматичні масла, з давньогрецьких полісів на Балканах завозилися оливкова олія, вина та кераміка.

Царі Персії з династії Ахеменідів ред.

 
Дарій I Великий

В історичній традиції ахеменідських царів прийнято називати грецькими варіантами їх імен. У списку окрім цих загальноприйнятих елінізованих форм приведені оригінальні перські імена.

329 року до н. е. Перська імперія була остаточно завойована Александром III Великим (Македонським) і припинила існування.

Сатрапи і правителі Персії ред.

Мапи імперії ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

Посилання ред.

Література ред.