Форстерит (англ. forsterite; нім. Forsterit m) — мінерал класу силікатів, магніїстий різновид олівіну острівної будови. Від прізвища німецького вченого Й.Форстера (Forster), A.Levy, 1824. Синоніми: болтоніт, олівін магнієвий.

Форстерит
Forsterite on Sanidine - Ochtendung, Eifel, Germany.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Хімічна формула Mg₂SiO₄
Nickel-Strunz 10 9.AC.05[2]
Dana 8 51.3.1.2
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія[3]
Просторова група просторова група Pbnmd[3]
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Адоларіус Якоб Форстерd[2]
Типова місцевість Сомма[2]
CMNS: Форстерит у Вікісховищі
Форстерит

ОписРедагувати

 
Форстерит

Хімічна формула: Mg2[SiO4].

Містить (%): MgО — 57,1; SiO2 — 42,9.

Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: ізометричні або злегка сплюснуті кристали. Спайність недосконала. Густина 3,22. Тв. 6,75-7,25. Колір білий до світло-зеленого або лимонно-жовтого. Риса біла. Блиск скляний. Прозорий і напівпрозорий.

ГенезисРедагувати

 
Структура форстериту

Утворюється у процесі серпентинізації ультраосновних порід і відомий в асоціації з магнезитом, флогопітом, гематитом, шпінеллю, серпентином, хондродитом, кліногумітом, бруситом.

ПоширенняРедагувати

Важливий мінерал ультраосновних комплексів. Зустрічається також в контаково-метаморфічних породах (доломітах, вапняках) разом з хондродитом і флогопітом. Знахідки: Снарум (Норвегія), Урал (Росія). Зустрічається в старих вулканічних відкладах Везувію (Італія).

ВикористанняРедагувати

Використовують для виготовлення вогнетривкої цегли.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати