Форстерит

Форстерит (англ. forsterite; нім. Forsterit m) — мінерал класу силікатів, магніїстий різновид олівіну острівної будови. Від прізвища німецького вченого Й.Форстера (Forster), A.Levy, 1824. Синоніми: болтоніт, олівін магнієвий.

Форстерит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Хімічна формула	Mg₂SiO₄
Nickel-Strunz 10	9.AC.05
Dana 8	51.3.1.2
Ідентифікація
Сингонія	Ромбічна сингонія
Просторова група	просторова група Pbnmd
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	Адоларіус Якоб Форстерd
Типова місцевість	Сомма
Форстерит у Вікісховищі

Форстерит

Опис

Форстерит

Хімічна формула: Mg₂[SiO₄].

Містить (%): MgО — 57,1; SiO₂ — 42,9.

Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: ізометричні або злегка сплюснуті кристали. Спайність недосконала. Густина 3,22. Тв. 6,75-7,25. Колір білий до світло-зеленого або лимонно-жовтого. Риса біла. Блиск скляний. Прозорий і напівпрозорий.

Генезис

Структура форстериту

Утворюється у процесі серпентинізації ультраосновних порід і відомий в асоціації з магнезитом, флогопітом, гематитом, шпінеллю, серпентином, хондродитом, кліногумітом, бруситом.

Поширення

Важливий мінерал ультраосновних комплексів. Зустрічається також в контаково-метаморфічних породах (доломітах, вапняках) разом з хондродитом і флогопітом. Знахідки: Снарум (Норвегія), Урал (Росія). Зустрічається в старих вулканічних відкладах Везувію (Італія).

Використання

Використовують для виготовлення вогнетривкої цегли.

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Форстерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Форстерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.