Форстерит
Форстерит (англ. forsterite, нім. Forsterit m) – мінерал класу силікатів, магніїстий різновид олівіну острівної будови. Від прізвища німецького вченого Й.Форстера (Forster), A.Levy, 1824. Син. – болтоніт, олівін магнієвий.
| Форстерит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Хімічна формула | Mg₂SiO₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AC.05[2] |
| Dana 8 | 51.3.1.2 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Ромбічна сингонія[3] |
| Колір риси | білий колір |
| Інші характеристики | |
| Походження назви | Adolarius Jacob Forster[d][2] |
 Форстерит на Вікісховищі | |
Зміст
ОписРедагувати
Формула: Mg2[SiO4].
Містить (%): MgО – 57,1; SiO2 – 42,9.
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: ізометричні або злегка сплюснуті кристали. Спайність недосконала. Густина 3,22. Тв. 6,75-7,25. Колір білий до світло-зеленого або лимонно-жовтого. Риса біла. Блиск скляний. Прозорий і напівпрозорий.
ГенезисРедагувати
Утворюється у процесі серпентинізації ультраосновних порід і відомий в асоціації з магнезитом, флогопітом, гематитом, шпінеллю, серпентином, хондродитом, кліногумітом, бруситом.
ПоширенняРедагувати
Важливий мінерал ультраосновних комплексів. Зустрічається також в контаково-метаморфічних породах (доломітах, вапняках) разом з хондродитом і флогопітом. Знахідки: Снарум (Норвегія), Урал (Росія). Зустрічається в старих вулканічних відкладах Везувію (Італія).
ВикористанняРедагувати
Використовують для виготовлення вогнетривкої цегли.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
ЛітератураРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Форстерит |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.