Відкрити головне меню

Форстерит (англ. forsterite, нім. Forsterit m) – мінерал класу силікатів, магніїстий різновид олівіну острівної будови. Від прізвища німецького вченого Й.Форстера (Forster), A.Levy, 1824. Син. – болтоніт, олівін магнієвий.

Форстерит
Forsterite on Sanidine - Ochtendung, Eifel, Germany.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Хімічна формула Mg₂SiO₄
Nickel-Strunz 10 9.AC.05[2]
Dana 8 51.3.1.2
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія[3]
Колір риси білий колір
Інші характеристики
Походження назви Adolarius Jacob Forster[d][2]
CMNS: Форстерит на Вікісховищі
Форстерит

Зміст

ОписРедагувати

 
Форстерит.

Формула: Mg2[SiO4].

Містить (%): MgО – 57,1; SiO2 – 42,9.

Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: ізометричні або злегка сплюснуті кристали. Спайність недосконала. Густина 3,22. Тв. 6,75-7,25. Колір білий до світло-зеленого або лимонно-жовтого. Риса біла. Блиск скляний. Прозорий і напівпрозорий.

ГенезисРедагувати

 
Структура форстериту.

Утворюється у процесі серпентинізації ультраосновних порід і відомий в асоціації з магнезитом, флогопітом, гематитом, шпінеллю, серпентином, хондродитом, кліногумітом, бруситом.

ПоширенняРедагувати

Важливий мінерал ультраосновних комплексів. Зустрічається також в контаково-метаморфічних породах (доломітах, вапняках) разом з хондродитом і флогопітом. Знахідки: Снарум (Норвегія), Урал (Росія). Зустрічається в старих вулканічних відкладах Везувію (Італія).

ВикористанняРедагувати

Використовують для виготовлення вогнетривкої цегли.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати