Форстерит
Форстерит (англ. forsterite; нім. Forsterit m) — мінерал класу силікатів, магніїстий різновид олівіну острівної будови. Від прізвища німецького вченого Й.Форстера (Forster), A.Levy, 1824. Синоніми: болтоніт, олівін магнієвий.
Форстерит | |
---|---|
![]() | |
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Хімічна формула | Mg₂SiO₄ |
Nickel-Strunz 10 | 9.AC.05[2] |
Dana 8 | 51.3.1.2 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Ромбічна сингонія[3] |
Просторова група | просторова група Pbnmd[3] |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Адоларіус Якоб Форстерd[2] |
Типова місцевість | Сомма[2] |
![]() |
ОписРедагувати
Хімічна формула: Mg2[SiO4].
Містить (%): MgО — 57,1; SiO2 — 42,9.
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: ізометричні або злегка сплюснуті кристали. Спайність недосконала. Густина 3,22. Тв. 6,75-7,25. Колір білий до світло-зеленого або лимонно-жовтого. Риса біла. Блиск скляний. Прозорий і напівпрозорий.
ГенезисРедагувати
Утворюється у процесі серпентинізації ультраосновних порід і відомий в асоціації з магнезитом, флогопітом, гематитом, шпінеллю, серпентином, хондродитом, кліногумітом, бруситом.
ПоширенняРедагувати
Важливий мінерал ультраосновних комплексів. Зустрічається також в контаково-метаморфічних породах (доломітах, вапняках) разом з хондродитом і флогопітом. Знахідки: Снарум (Норвегія), Урал (Росія). Зустрічається в старих вулканічних відкладах Везувію (Італія).
ВикористанняРедагувати
Використовують для виготовлення вогнетривкої цегли.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Форстерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Форстерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.