Фероглаукофан
Фероглаукофан (рос. ферроглаукофан; англ. ferroglaucophane; нім. Ferro-Glaucophan m) — назва кінцевого члена групи амфіболів.
| Фероглаукофан | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA2012 s.p. |
| Абревіатура | Fgln[3] |
| Хімічна формула | ☐Na₂(Fe²⁺₃Al₂)Si₈O₂₂(OH)₂[4] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.DE.25[5] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[6] |
| Просторова група | просторова група C2/m[d][6] |
| Спайність | {110}[d][7] |
| Твердість | 6 ± 1[7] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | залізо(II)d[8], Глаукофан[8] |
 Фероглаукофан у Вікісховищі | |
Від феро… й назви мінералу глаукофану (A.Miyashiro, 1957).
Опис
ред.- 1. За Є. К. Лазеренком: Na2Fe32+Al2[OHSi4O11]2 зі співвідношенням Mg/Mg+Fe2+ = 0-0,49.
- 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Na2(Fe, Mg)3Al2Si8O22(OH)2.
Сингонія моноклінна.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Hawthorne F. C., R. Oberti, Harlow G. E. et al. Nomenclature of the amphibole supergroup (2012) // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1916. — Vol. 97. — P. 2031–2048. — ISSN 0003-004X; 1945-3027 — doi:10.2138/AM.2012.4276
- ↑ http://www.mindat.org/min-1516.html
- ↑ а б Hawthorne F. The crystal chemistry of the amphiboles. X. Refinement of the crystal structure of ferroglaucophane and an ideal polyhedral model for clinoamphiboles // The Canadian Mineralogist — 1979. — Vol. 17. — P. 2. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ а б Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ а б The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фероглаукофан // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Фероглаукофан // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.