Відкрити головне меню

Федерація анархістів Іберії

Федерація Анархістів Іберії (FAI, ісп. Federación Anarquista Ibérica) — іспанська анархістська організація, бойове крило анархо-синдикалістської профспілки Національна конфедерація праці (CNT). Назва часто пишеться як CNT-FAI через близькі відносин між цими двома організаціями. Друкованим органом ФАІ є газета «Земля і воля» (Tierra y Libertad).

Федерація Анархістів Іберії
ісп. Federación Anarquista Ibérica
Логотип
Дата заснування: 1927
Штаб-квартира: Іспанія Іспанія
Ідеологія: Ультраліві; Анархізм, анархо-комунізм , анархо-синдикалізм
Інтернаціонал: Інтернаціоналу федерацій анархістів (з 1968)
Союзники та блоки: Національна конфедерація праці
Жінки, члени ополчення CNT-FAI (1936)

«Іберійська» частина назви пов'язана з ідеєю об'єднання іспанських і португальських анархістів в пан-іберійської організації. Є секцією Інтернаціоналу федерацій анархістів (ІФА).

ІсторіяРедагувати

ФАІ була заснована в 1927 році в Валенсії (після попереднього засідання в Марселі, Франція), з метою завадити бюрократизації CNT і активної протидії сталому в Іспанії диктаторського режиму Мігеля Прімо де Рівери.

Значний вплив ФАІ на іспанське анархо-синдикалистський рух призвів до того, що ряд помірних членів CNT на чолі з Анхелем Пестаньі пішли в створену ними Синдикалистську партію.

ФАІ зіграла значну роль в Іспанській громадянській війні на стороні республіканців. До початку війни до ФАІ входило близько 300 000 чоловік [1]. Під час громадянської війни критикували співпраця анархо-синдикалістів з республіканським урядом.

Під час правління Франсіско Франко продовжували нелегальну діяльність.

Після смерті Франко і лібералізації режиму в Іспанії FAI продовжила свою діяльність. Хоча учасники організації одночасно є членами і в CNT, членство в FAI є секретним [2].

З відомих членів FAI варто відзначити таких як Гарсіa Олівер, Франсіско Аскасо, Буенавентура Дурруті.

ФАІ в мистецтвіРедагувати

Під час громадянської війни в лавах частин ПОУМ воював відомий згодом англійський письменник Джордж Орвелл. Про ці події він написав документальну повість «Данина Каталонії» (англ. Homage to Catalonia). В повісті він приділяє увагу взаємовідносинам ПОУМ, ПСУК та ФАІ, а також розкриває їх зв’язки з профспілками. Він підкреслює роль анархістів у формуванні загонів ополчення для боротьби проти «франкистів».

Також записи про іспанських анархістів залишив Антуан де Сент-Екзюпері, який у серпні 1936 року, в якості кореспондента газети «Ентрансіжан», вирушив до Іспанії, де йшла громадянська війна, і опублікував в газеті ряд репортажів. Іспанські анархісти фігурують у «Треба надати сенс людського життя» (1938), «Планета людей» (1939), «Лист до заручника» (1944).

Крім того, ФАІ фігурує в романі «По кому подзвін», відомого американського письменника Ернеста Хемінгуейа, який як журналіст також знаходився в Іспанії часів Громадянської війни (був близьким до ПСУК).

ПриміткиРедагувати

  1. Дамье В. В. Испанская революция и коммуны Арагона Архівовано 23 травень 2015 у Wayback Machine. // Наперекор № 9, 1999
  2. Beltrán Roca Martínez (2006). «Anarchism, anthropology and Andalucia: an analysis of the CNT and 'New Capitalism'» (PDF). Anarchist Studies (London: Lawrence & Wishart) '14' (2): 116. ISSN 3393 0967 3393

ЛітератураРедагувати

  • Burnett Bolloten. The Spanish Civil War: Revolution and Counterrevolution (Psychology Practitioner Guidebooks). — University of North Carolina Press, 1991. — 1107 с. — ISBN 978-0807819067.(англ.)
  • В. Солано. Против Франко, против Сталина: Рабочая партия марксистского единства (ПОУМ) в испанской революции и гражданской войне (1936—1939). М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2013.
  • Stuart Christie. We, the anarchists! A study of the Iberian Anarchist Federation (FAI) 1927-1937. — ChristieBooks (distributed by Central Books), 1937. — 128 с. — ISBN 1-901172-06-6.(англ.)